— Ти — найблагородніша, найчистіша істота, яку я в житті зустрічав. Без тебе всесвіт стане темнішим, — прошепотів він.
Це була його промова над моєю могилою, епітафія на моєму надгробку, і мені було приємно її почути.
«Дякую тобі, Вандо. Моя сестро. Я ніколи тебе не забуду».
«Будь щаслива, Мел. Насолоджуйся. Цінуй світ заради мене».
«Неодмінно», — пообіцяла вона.
«Прощавай», — подумали ми водночас.
Док обережно притис тканину до мого обличчя. Я глибоко вдихнула, ігноруючи важкий неприємний запах. Вдихнула ще раз — і наді мною знову загорілися три зірки. Однак вони не кликали мене — вони мене відпускали в чорний усесвіт, яким я провандрувала вже стільки життів. Я занурилась у темряву, яка зрештою почала світлішати. Ніякої чорноти — блакить. Тепла, тріпотлива, ясна блакить… Без жодного страху я попливла вперед.
Розділ 59 Спогади
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 58 Кінець“ на сторінці 6. Приємного читання.