Розділ 35 Випробування

Я знизала плечима.

— Не дуже.

Виходить, Іян навмисно не тримав мене, щоб продемонструвати всі мої поранення — самим своїм виглядом, без слів, я свідчила проти Кайла. Я насупилася, поглянувши на Іянове невинне обличчя.

Прийшли Вез та Лілі й зайняли місця поруч із невеликою групкою моїх прибічників. За кілька секунд увійшов Брандт, тоді Гайді, Енді й Пейдж. Аарон з’явився останнім.

— Що ж, це всі,— мовив він. — Люсина залишилася з дітьми. Не хоче їх сюди тягнути — вона просила передати, щоб ми починали без неї.

Аарон сів поруч з Енді, і на якусь мить запала тиша.

— Що ж, — голосно заявив Джеб, так щоб усі почули. — Ось моя пропозиція. Відкрите голосування, переможе думка більшості. Однак вам відомо: якщо з більшістю виникнуть проблеми, рішення прийматиму я, бо це…

— «…мій дій», — хором підхопило кілька голосів. Хтось хихикнув, але вчасно схаменувся. Нічого смішного: суд над людиною за спробу вбивства прибульця. Для всіх присутніх цей день буде кошмарний.

— Хто виголосить звинувачення? — запитав Джеб.

Іян почав підводитися.

— Ні! — прошепотіла я, притримуючи його за лікоть.

Він струсив мою руку і випростався.

— Все дуже просто, — почав він. Мені хотілося підскочити й затулити йому рота, але без сторонньої допомоги нічого не виходило. — Брата попереджали. І він пристав на умови Джеба. Ванда — член громади, тому правила і право на захист поширюються на неї так само, як і на всіх. Джеб поставив Кайла перед вибором: хоче жити тут — хай мириться з присутністю Ванди, ні — хай забирається геть. Кайл вирішив залишитися. Він знав тоді, знає і зараз, яке покарання чекає за вбивство у печерах.

— Істота досі жива, — огризнувся Кайл.

— І тільки з цієї причини я не вимагаю для тебе смертної кари, — відповів Іян. — Але тобі тут більше не місце. Ти — вбивця в душі.

Кілька секунд Іян не зводив із брата погляду, а тоді опустився на землю.

— Але його можуть зловити, а ми про це й гадки не матимемо, — запротестував Брандт, зірвавшись на ноги. — І він приведе сюди шукачів. Що нам робити тоді?

Печерою прокотилася хвиля перешіптувань.

Кайл стрілив поглядом у Брандта.

— Живим я не здамся.