— Я хочу кинути тобі рятувальний круг, — сказав він.
— А я й не знала, що тону.
— Ти — не тонеш. Тоне президент. І тобі слід зіскочити з корабля, поки не стало запізно.
— Здається, ми вже про це говорили, еге ж?
— Подумай про своє майбутнє, Рейчел. Можеш піти працювати до мене.
— Сподіваюся, ти не для цього запросив мене на сніданок?
У фасаді напускного спокою сенатора з’явилася маленька тріщина.
— Рейчел, ти не можеш не розуміти, що твоя робота з ним кидає тінь на мене. І на мою кампанію.
Рейчел зітхнула. Вони з батьком уже не раз про це говорили.
— Татку, я працюю не на президента. Я з ним навіть не знайома. Я працюю в Ферфаксі, заради Бога!
— Політика — це чисте сприйняття, Рейчел. І тому зовні виглядає так, наче ти працюєш саме на президента.
Рейчел перевела подих, намагаючись стриматися.
— Я доклала багато зусиль, щоб отримати цю роботу, татку. І тому не збираюся її кидати.
Сенатор звузив очі.
— Знаєш, часом твій егоїзм і справді…
— Сенаторе Секстон! — мовив репортер, несподівано вигулькнувши біля столу.
Настрій сенатора одразу ж пом’якшав. Рейчел невдоволено простогнала і взяла булочку з кошика, що стояв на столі.
— Я Ральф Сніден з «Вашингтон пост», — продовжив журналіст. — Можна поставити вам декілька запитань?
Сенатор посміхнувся і промокнув рота серветкою.
— Із задоволенням, Ральфе. Тільки поспішай. Я не люблю пити охололу каву.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Точка Обману» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1“ на сторінці 3. Приємного читання.