Розділ «64»

— Або про хабарництво сенатора. Чи про те й про інше. Тенч сказала, щоб я до восьмої написала зізнання, інакше президент неодмінно розповість усьому загалу про…

Йоланда зареготала так, що аж кабінка затряслася.

— Я тебе благаю! Нічого більше не кажи! Бо я на місці помру від сміху!

Та настрій у Габріель був зовсім не жартівливий.

— Послухай-но, Габі, — мовила Йоланда, нарешті взявши себе в руки, але й досі хихикаючи. — Можеш мені в цьому повністю довіритися. Я маю справу з Білим домом аж шістнадцять років, тому можу впевнено заявити: Зак Герні скликає прес-конференцію зовсім не для того, щоб повідомити про хабарництво сенатора чи про те, що він з тобою переспав. Таку інформацію не оприлюднюють. Такій інформації влаштовують витік через засоби масової інформації. Президенти не заживають собі популярності тим, що переривають рейтингові вечірні передачі для того, аби побідкатися про чийсь секс чи непевне фінансування.

— Непевне? — відрізала Габріель. — Відвертий продаж власної позиції стосовно космічного закону за мільйони доларів на свою політичну рекламу — це, по-твоєму, просто суперечливо і не більше?

— А ти впевнена, що сенатор займається саме цим? — суворо запитала Йоланда. — А ти впевнена, що варто прати власну брудну білизну на очах у всієї країни? Подумай добряче. Для того щоб у наш час чогось досягти, потрібні альянси і домовленості, а фінансування кампанії — штука складна. Може, та зустріч сенатора Секстона була цілком і повністю легальною.

— Він порушує закон, — уперто заявила Габріель. — Порушує чи не порушує?

— Принаймні в цьому тебе намагається переконати Марджорі Тенч. Кандидати увесь час беруть залаштункові пожертви від великих корпорацій. Можливо, це й некрасиво, але не обов’язково незаконно. Фактично легальність визначається не тим, де бере гроші політик, а тим, як він їх витрачає.

Габріель завагалася, відчувши сумнів.

— Габі, Білий дім тебе сьогодні надурив. Вони спробували налаштувати тебе проти твого ж кандидата, і ти купилася на їхній блеф. Якби я шукала когось, гідного довіри, то залишилася б із Секстоном і не поспішала стрибати з корабля і шукати втіхи у людини на кшталт Марджорі Тенч.

Озвався телефон Йоланди. Вона відповіла, покивала, потакала і щось занотувала.

— Цікаво, — нарешті сказала вона. — Зараз буду. Дякую.

Йоланда відімкнула телефон і багатозначно поглянула на Габріель.

— Габі, схоже, для тебе все обійшлося. Як я й передбачала.

— А що таке?

— Достеменно ще не знаю, але можу сказати ось що: сьогоднішня прес-конференція президента не матиме нічого спільного ані з сексом, ані з фінансуванням кампанії сенатора.

Габріель побачила проблиск надії, і їй дуже-дуже захотілося вірити, що так воно й буде.

— А звідки ти знаєш?

— Хтось із президентської команди щойно натякнув, що прес-конференція стосуватиметься НАСА.