Керівник НАСА мовчав з похмурим виразом обличчя.
Толланд прокашлявся.
— Мушу погодитися з Рейчел. У шахті знайдено солону воду та планктон. І хоч би яким не було пояснення, очевидно одне: ця шахта не є замкненим простором. Принаймні ми не можемо цього напевно стверджувати.
Коркі збентежився і зауважив:
— Знаєте що, люди, не хочу тут висловлюватися як астрофізик, але коли ми помиляємося у своїй царині, то йдеться про гігантські величини: мільярд років туди, мільярд — сюди… А тут якийсь дрібний планктон, солона вода… Чи це так уже важливо? Тобто чистота криги жодним чином не впливає на сам метеорит, еге ж? І на ті скам’янілості, що в ньому містяться. Ніхто не ставить під сумнів їх справжність. Якщо виявиться, що ми помилилися з даними стосовно льоду, то всім буде до цього байдуже. Людей цікавить одне — ми знайшли докази існування життя на іншій планеті.
— Вибачте, докторе Марлінсон, — зауважила Рейчел, — як фахівець, що працює над збиранням та аналізом інформації, я мушу з вами не погодитися. Будь-яка дріб’язкова недоречність у даних, які сьогодні збирається оприлюднити НАСА, здатна кинути тінь на правдивість усього відкриття. Включно з автентичністю скам’янілих решток комах.
У Коркі аж щелепа відвисла.
— Що ви таке кажете?! Ці скам’янілості абсолютно неспростовні!
— Знаю. І ви це знаєте. Але якщо до громадськості дійдуть чутки про те, що НАСА навмисне надала неправдиві дані про лід, то, повірте мені, вона одразу ж почне замислюватися, чи не збрехала агенція стосовно чогось іще.
Нора зробила крок уперед; її очі палали гнівом.
— Мої дані про кригу не підлягають жодному сумніву. — Вона обернулася до директора. — Я можу довести вам, що в цьому льодовиковому шельфі немає вкраплень солоного льоду!
Екстром зміряв її довгим поглядом.
— Яким чином?
Нора стисло пояснила свій план. Коли вона закінчила виклад, Рейчел мусила визнати, що ця ідея є цілком слушною.
Але керівник НАСА не поділяв її впевненості.
— А результати будуть остаточними та вичерпними?
— На сто відсотків, — запевнила його Нора. — Якщо поблизу цієї шахти знайдеться хоч дещиця бісового солоного льоду, то ви неодмінно це побачите. Навіть кілька краплин солоної води світитимуться в моєму устаткуванні, як Таймс-сквер у Нью-Йорку.
Екстром нахилив коротко стрижену голову і насупив брови.
— У нас обмаль часу. До прес-конференції лишилося дві години.
— Я впораюся за двадцять хвилин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Точка Обману» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „42“ на сторінці 3. Приємного читання.