Розділ «10»

Президент насупився.

— Ну аякже. Я забув, що розмовляю з одним із вірних учнів Пікерінга, для якого секретність понад усе. Він і досі бідкається через те, що НАСА не може тримати язика за зубами?

— Секретність і безпека — це наша робота, сер. Пікерінг ставиться до неї вкрай серйозно.

— Ще б пак! Просто мені невтямки — чому ці два відомства, що мають так багато спільного, завжди знаходять причину погризтися між собою?

Іще на початку своєї кар’єри Рейчел засвоїла, що, хоча військово-космічна розвідка та НАСА мали стосунок до космосу, їхня філософія була діаметрально протилежною. Перша була оборонним управлінням і тому засекречувала всю свою діяльність, що стосувалася космосу. В той же час НАСА як науково-дослідна організація широко й радо оприлюднювала всі свої досягнення — і часто, як зауважував Вільям Пікерінг, на шкоду національній безпеці. Декотрі з найпередовіших технологій НАСА — наприклад, оптика високої роздільності для супутникових телескопів, систем зв’язку далекої дії та пристроїв для отримання радіозображень — мали негарну звичку опинятися в розвідувальному арсеналі вороже налаштованих країн і використовувалися ними для того, щоб шпигувати за їх винахідниками. Біл Пікерінг часто невдоволено бурчав, що науковці НАСА — великі розумники… І навіть іще більші базікала.

Однак дражливішою проблемою у стосунках цих двох організацій було те, що саме НАСА відповідала за запуски супутників управління розвідки і тому нещодавні невдачі з цими запусками безпосередньо били по розвідувальному відомству. Найгучніший провал стався 12 серпня 1998 року, коли ракета «Титан-4», що належала НАСА та ВПС, вибухнула за сорок секунд після старту, що призвело до знищення вантажу, який вона несла, — супутника Національного управління військово-космічної розвідки під кодовою назвою «Вортекс-2» вартістю 1,2 мільярда доларів. Пікерінг особливо часто згадував про цю катастрофу.

— Тоді чому ж НАСА не оприлюднила своє недавнє відкриття? — з тиском спитала Рейчел. — Чому б не скористатися цією новиною для покращення власної репутації?

— У НАСА мовчать, тому що я наказав їм мовчати, — несподівано заявив президент.

Рейчел здалося, що вона не розчула главу держави. Якщо це дійсно так, то президент своїм наказом учинив політичне харакірі з незрозумілою для неї метою.

— Це відкриття, — продовжив президент, — скажімо так, вражає своїми потенційними наслідками — не більше й не менше.

Рейчел відчула на спині бентежний холодок. У світі розвідників вираз «вражаючі потенційні наслідки» рідко означав добру новину. Вона мимохіть подумала, що мовчанку НАСА, напевне, спричинило те, що супутники ССЗ зафіксували якусь неминучу природну катастрофу.

— І в результаті цього відкриття виникли проблеми?

— Жодної проблеми не виникло. Те, що відкрила ССЗ, є просто чудесним.

Рейчел замовкла.

— А якщо я заявлю, що НАСА щойно зробила відкриття надзвичайної наукової значущості… відкриття, котре виправдало кожен долар, який американці витратили на дослідження космосу, то що ви на це скажете?

Рейчел не знала, що й думати.

Президент підвівся.

— Може, підемо прогуляємося?