Він уже намірився йти.
— Красно дякую. Згадуватиму ваші теплі слова, гаруючи в камінних шахтах.
Капітан зупинився у прочинених дверях і всміхнувся мені:
— Я добре ознайомлений із системою правосуддя. І, правду кажучи, не думаю, що в’язниця й каторга — це справедливе покарання за невдале пограбування банку. Ти заслуговуєш на кращу долю. Але я маю повернути тебе до в’язниці. Тебе переведуть на інший корабель на найближчій планеті, там триматимуть, поки не вирушать у дорогу.
Він майже вийшов, аж раптом на мить зупинився:
— З огляду на те, що ти повідомив, я забуваю про відмичку в підошві твого черевика.
Після цього він справді вийшов. Я дивився на зачинені двері й раптом зареготав. Усе-таки Всесвіт не такий поганий, він сповнений чудових речей, які спроможний здобути той, хто знає собі ціну. А я свою знаю!
«Дякую, Слоне! Дякую за все. Ти навчав мене, був моїм наставником. Завдяки тобі народився Сталевий Щур!»
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народження Сталевого Щура » автора Гаррі Гаррісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 30“ на сторінці 5. Приємного читання.