Розділ 5

Народження Сталевого Щура

— Чекай! — покликав я Стінгера, коли той звернув з дороги. — Не туди. У мене є план. Я розробив його ще до того, як мене посадили.

Він сповільнився, вагаючись, обмірковуючи мої слова:

— А ти завбачливий малий. То як нам учинити?

— Нам треба замести сліди, щоб вони не нагнали нас із роботами-шукачами. Сюди.

Ми зійшли з дороги, попростували травою вниз до найближчого струмка. Струмок неглибокий, але крижаний, тож я не міг стримати тремтіння, коли ми ступили у воду. Недалеко проходила головна магістраль, і ми попрямували туди, пригинаючись, як повз нас проїжджав транспорт. Якусь хвилину не було видно жодної машини.

— Зараз! — скомандував я. — Через дорогу, а по тому назад, ступаючи просто по своїх слідах.

Стінгер виконав вказівку, повернувшись зі мною до струмка, назад у крижану воду.

— Це розумно, — погодився він. — Пошук знайде, де ми зайшли у воду, де ми вийшли з неї, простежить нас до дороги. Потім вони подумають, що нас підібрала якась машина. Що далі?

— Ми підемо струмком до найближчої ферми, найімовірніше ферми свинобразів…

— Нізащо. Я їх ненавиджу. Один із них поранив мене у дитинстві.

— У нас немає вибору. Якщо не вчинимо так, нас знайдуть іще до світанку. Теж не можу сказати, що обожнюю цих свинтусів, але я виріс на фермі, тож знаю, як з ними поводитися. Тепер рухаймося, бо наші ноги зараз замерзнуть.

Катування холодом тривало дуже довго, я не припиняв тремтіти. Але нічого не залишалося, крім рухатися вперед. Мої зуби цокотіли, як кастаньєти, коли ми опинилися в маленькому потічкові, що біг через поле, вливаючись у струмок, де ми баблялися зараз. Зорі блякнули; незабаром світанок.

— Прийшли — повідомив я. — Саме цей струмок нам потрібен. Оте надрубане дерево — мій орієнтир. Іди за мною, ми вже близько.

Я потягнувся, відламав суху гілку над головою та продовжив вести нас уперед. Ми брели струмком, поки не дійшли до високого паркану під напругою. За допомогою гілки я підняв сітку паркана знизу й дав змогу Стінгерові пролізти досередини. Потім він зробив те саме для мене. Щойно я звівся на ноги, з боку дубового гаю поблизу почувся знайомий шурхіт велетенських голок. Гігантська темна пляма відділилася від дерева та рушила на нас. Я забрав гілку у Стінгера й тихенько покликав:

— Сооооо, сіііііі, сюди, сюди, свинко.

Під кабаном, який наближався, стугоніла земля. Стінгер позаду бурчав собі під ніс чи то молитви, чи то прокльони, чи те й те воднораз. Я знову покликав, і велетенське створіння підійшло впритул. Красунчик вагою з тонну тупився в мене маленькими червоними очима. Я ступив крок уперед, повільно підняв гілку. Було чути, як Стінгер стогне від страху. Кабан завмер, коли я тицьнув палицею йому біля вуха, розгорнув довгі голки та почав старанно чухати.

— Що ти робиш? Воно вб’є тебе, — скиглив Стінгер.

— Звісно, що ні, — запевнив я, чухаючи ще старанніше. — Ти лишень послухай!

Свинобраз із напівзаплющеними від задоволення очима щасливо рохкав.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народження Сталевого Щура » автора Гаррі Гаррісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи