TextBook – Ми з ним щойно поговорили. Я приїхала просто з дому. Він каже, що має всі необхідні докази.
– Але ж ти не зізналася, правда? Ти нічого не визнала?
У неї обірвалося серце.
– Ні, – відказала вона.
– Ти певна? – перепитав він, уважно дивлячись на неї.
– Цілком, – збрехала вона знову.
Він сперся на спинку стільця і втупився в карту Китаю, що висіла на стіні навпроти його столу. Кітті з тривогою на нього дивилася. Щось у тому, як він сприйняв ці новини, її збентежило. Вона очікувала, що він підхопить її на руки й скаже, що радий, бо тепер вони зможуть завжди бути разом; але, звісно, чоловіки – дивний народ. Вона безшумно плакала, тепер уже не щоб викликати співчуття, а тому, що їй це здавалося природним.
– Оце так ми вскочили в халепу, чорт забирай, – сказав він нарешті. – Але не варто губити голову. Сльозами, знаєш, горю не зарадиш.
Вона розчула роздратування в його голосі й витерла очі.
– Це не моя вина, Чарлі. Я нічого не могла вдіяти.
– Звісно, ні. Нам просто збіса не пощастило. Я винен так само, як і ти. Тепер тільки залишається вигадати, як нам виплутатися. Я так собі думаю, ти хочеш розлучення не більше за мене.
Від здивування вона мало не скрикнула. Глянула на нього запитально. Та він взагалі про неї не думає!
– Цікаво, що там насправді за докази. Не знаю, як він зможе довести, що ми в тій кімнаті були вдвох. Власне кажучи, ми поводилися максимально обережно. Я певний, що старий із крамнички нізащо нас не виказав би. Навіть якщо Волтер бачив, як ми заходили туди удвох, чому б нам разом не порозглядати антикварні дрібнички?
Він говорив не так до неї, як до себе.
– Висунути звинувачення досить легко, а от довести – збіса складно; будь-який адвокат тобі це скаже. Наша стратегія – все заперечувати, а якщо він погрожуватиме судовою справою – чорт із ним, відіб’ємося.
– Я не можу піти в суд, Чарлі.
– Чого це? Боюся, доведеться. Бачать небеса, я не хочу скандалу, але не можна здаватися без бою.
– А нащо нам відбиватися?
– Оце так питання. Не забувай, що ця справа зачіпає не тільки тебе, а й мене. Але, правду кажучи, думаю, що тобі не варто цим перейматися. Напевно, нам вдасться якось натиснути на твого чоловіка. Єдине, що мене хвилює, – як до цього всього підійти.
Йому наче щось спало на думку, бо він повернувся до неї з чарівною усмішкою, а його тон, ще мить тому різкий і діловитий, набув запобігливості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розмальована вуаль» автора Вільям Сомерсет Моем на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 2. Приємного читання.