TextBook Виглядало це, як примітивний спостережний пункт. «А ще схоже на балкон Папи Римського у Ватикані», — подумав Девід, мало не очікуючи побачити, як проводир гносеїв виходить привітати своїх прибічників.
Девід примружив очі від блиску скляних дверей у глибині балкона. Там є кімната. Туди ведуть двері з помосту. Йому здалося, що він помітив якийсь рух за дверима, — хтось знаходився там, нагорі.
Тут його увага переключилася на реєстраційну стійку в кількох кроках попереду. Тонка, як сигарета, жінка з лискучим чорним волоссям зиркала на них. Велика кришталева брошка — переплетені змії — на її червоному вовняному жакеті іскрилася як лід.
Але Девіда більше хвилював Темний янгол у неї за спиною, чорношкірий чоловік із гострим поглядом. Він стояв, розставивши ноги, і очі його виблискували вороною крицею, — як і пістолет на боці.
Ми ніколи до Канзасу не повернемось уже.
Жінка стулила губи, нафарбовані червоною помадою в тон костюму, і підізвала їх до себе нетерплячим жестом.
— Ідіть сюди. Ви реєструєтесь останніми. Треба перевірити ваші перепустки.
Розділ п'ятдесят третій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Книга імен» автора Ґреґорі Джилл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ п'ятдесят другий“ на сторінці 4. Приємного читання.