Розділ сорок четвертий

— У кого, Девіде? — Йаель наблизилась до нього. — Про кого ти говориш?

Він заплющив очі й побачив те, що міг бачити тільки він, — його маленька Стейсі у владі чудовиська, монстра.

— У вбивці, котрий викрав Стейсі.

Годиною пізніше рабин Кардоза глянув на нього, — і в цьому погляді поєдналися співчуття й наполегливість.

— Розумію, що думками ви далеко звідси, але ми мусимо діяти, поки є час. Ви готові вивчати силу літер і цифр?

«Здається, мені не лишається нічого іншого, — подумав Девід, будучи ще не зовсім при тямі. — Усі рейси з Близького Сходу скасовано, тож до Лондона я не доберуся, не зможу вистежити Кріспіна Мюллера й розірвати його на шматки голіруч».

— Слухаю вас.

— Добре. — Рабин відкинувся в кріслі й указав Девідові на сидіння поряд. — Ми тут щодня використовуємо літери й цифри для розгадування таємниць. Ви пам'ятаєте гебрейський алфавіт? Двадцять дві літери, п'ять із яких пишуться по-іншому наприкінці слова, — додав він.

Девід кивнув.

— Щось пригадую з уроків перед бар міцвою. Та, боюся, оце й усе.

— Але вам, мабуть, не казали, — вів собі рабин, — що кожна гебрейська літера має власну містичну силу, унікальну енергію вібрації. І кожна літера має відповідне числове значення.

Він вручив Девідові таблицю з гебрейським алфавітом і почав швидко виписувати літери на аркуші паперу для принтера: алеф, бет, гіммель, далед, хей, — а поряд із ними цифри.

— Гебрейська нумерологія називається гематрія. Дивіться, перші десять літер мають числові значення від одного до десяти. Тобто, алеф — один, бет — два, і так далі.

— А після десяти? — Девід розглядав таблицю.

Відповіла йому Йаель.

— Ви лічите на десятки. А потім на сотні. Юлій Цезар застосовував подібну систему, коли розбудовував Римську імперію в Галлії. Він використовував коди з переставлянням у своїх таємних посланнях.

Девід пригладив волосся.

— Сподіваюся, ви не почнете мене тестувати?

— Не хвилюйтеся. Маємо час навести найпростіші приклади, — запевнив Кардоза.

Раптом Девід ухопив алфавітну таблицю й уважно придивився.