Вона процитувала йому приказку Бене Ґессерит: «Коли релігія і політика мандрують в одній колісниці, вершники вірять, що ніщо не може стати їм на заваді. Їхній рух стає нестримним — щораз швидше, швидше, швидше. Вони відкидають усі думки про перешкоди й забувають, що людина в сліпій гонитві помічає провалля лише тоді, коли вже запізно».
Пол пригадав, як сидів у материних покоях у внутрішній кімнаті, закритій темними завісами, на яких виткано сюжети фрименської міфології. Він сидів там і слухав її, зауваживши, що вона ніколи не припиняє спостерігати — навіть коли опускає очі. На її овальному обличчі та в кутиках вуст з’явилися нові зморшки, але волосся досі було кольору полірованої бронзи. Широко посаджені зелені очі зникли під всеохопною синявою прянощів.
— У фрименів проста й практична релігія, — казав він.
— У релігії нема нічого простого, — попередила матір.
Але Пола, який досі бачив туманне майбутнє, що нависало над ними, охопив гнів. Він зумів сказати лише одне:
— Релігія об’єднує наші сили. Це наша містична сила.
— Ти навмисне культивуєш цю атмосферу, гонор, — напосідала вона. — Ти ніколи не припиняєш промивати їм мізки.
— Ти сама навчила мене цьому, — відбивався він.
Того разу їхній розмові не бракувало ні аргументів, ні суперечок. Це сталося в день церемонії обрізання маленького Лето. Пол розумів частину причин, з яких вона засмучена. Вона так і не прийняла його зв’язок — «парубоцький шлюб» — із Чані. Але Чані народила сина Атрідів, і Джессіка не могла відштовхнути дитину й матір.
Зрештою, Джессіка заворушилася під його поглядом і мовила:
— Ти гадаєш, я жахлива матір.
— Звісно ж ні.
— Я бачу, як ти дивишся на мене, коли я з твоєю сестрою. Ти не розумієш, що з нею.
— Я знаю, чому Алія інакша, — відповів Пол. — Вона ще не народилася і була частиною тебе, коли ти видозмінила Воду Життя. Вона…
— Ти нічого про це не знаєш!
І Пол, раптом утративши здатність висловити знання, отримані поза часом, лише відповів:
— Я не вважаю тебе жахливою.
Помітивши його смуток, Джессіка мовила:
— Є дещо важливе, сину.
— Так?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дюна» автора Френк Герберт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „40“ на сторінці 3. Приємного читання.