Розділ «35»

— Тхне Хаватом.

— Точно, — підтвердила вона.

— Я наказував Баронові знищити Хавата.

— Ви помилилися, любий.

— Тепер я це розумію.

— Небавом у Харконненів може з’явитися новий Барон.

— Якщо Хават це спланував.

— І справді, це ще потребує перевірки, — погодилася жінка.

— Молодого легше буде контролювати.

— Так, для нас… після сьогоднішньої ночі, — сказала вона.

— Тобі ж не складно буде спокусити його, моя маленька племінна кобилко?

— Ні, коханий. Ти ж сам бачив, як він витріщався на мене.

— Так, і тепер я розумію, чому ми маємо зберегти цю генетичну лінію.

— Справді. Також очевидно, чому ми маємо контролювати його. Я закарбую в глибину його свідомості потрібні прана-бінду фрази, щоб у потрібний час зігнути його.

— І ми поїдемо, щойно це буде можливо — щойно ти будеш упевнена, — сказав він.

Вона стенула плечима.

— Якомога швидше. Я не хочу виношувати дитину в цьому жахливому місці.

— На що ми тільки не йдемо в ім’я людства, — сказав він.

— Ваша роль значно простіша, — зауважила жінка.

— Мені доводиться долати певні стародавні забобони, — відповів він. — А вони, щоб ти знала, доволі серйозні.