Я нічого не відповіла.
— Люба, ви б сказали мені, якби щось знали, чи не так? Племінник обманув нас обох.
— Я думаю... — я замовкла на хвилину, пригадуючи, що Тайрус радив мені сказати. — Я думаю, що він просто боїться, Ваше Високопреподобство.
— Боїться?
— Так, Ваше Високопреподобство. Смертельно боїться.
— Мене?
— Не тільки... вас.
Обидва Діаболіки стрепенулися.
Імператор зробив різкий вдих. Його очі розширилися.
— Моєї матері?
Я кивнула.
— Тайрус відмовився від її пропозиції, — сказала я, стискаючи свою спідницю. — Ви повинні мені повірити. Він це зробив.
— Пропозиції? — різко запитав Імператор.
— Мені мало що відомо, — сказала я, — але з того, що я чула, Вельмишановна Пані Сигна була... дуже засмучена через влаштовану вами... чистку серед Вельмишановного Панства. Вона не була згодна з вашим рішенням.
Його очі звузилися.
— Так, вона була проти.
— Тому, зрештою вона зацікавилася кандидатурою Тайруса. Спочатку це здавалося невинним інтересом. Вона давала йому поради, як побороти безумство, як ігнорувати голоси в його голові, як вести себе в громадських місцях...
— Справді? — перепитав Імператор.
— Ваше Високопреподобство, можливо... — мовив Хезерд з-за його спини.
— Мовчи, Діаболік! — гаркнув Імператор, відганяючи його. — Я хочу це почути. Скажи мені, моя люба, то саме в цьому полягає причина нещодавньої поведінки Тайруса? Моя матір нашіптувала йому на вухо? Вона була його радником?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діаболік» автора С. Дж. Кінкейд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „45“ на сторінці 7. Приємного читання.