Розділ «23»

МАБУТЬ, якби я була кимось іншим, я розсміялася б. Але я просто здивовано витріщилася на його суворе й рішуче обличчя.

— Напевно, ви все таки божевільний.

Коли я спробувала вивільнити руку, рука Тайруса міцніше її стиснула.

— А що в такому разі ти збираєшся робити? Загинути в марних спробах вбити Імператора? Зі мною ти зможеш змінити хід людської історії.

— Мені байдуже до ходу людської історії, — відрізала я. — Я існувала заради однієї мети. Тепер у всьому Всесвіті в мене нічого не залишилося.

— Так, — тихо промовив Тайрус, — тобі жилося простіше, коли ти була пов’язана із Сайдонією Імпірінс, чи не так?

— Простіше? — перепитала я.

— Так. Простіше. У тебе була мета існування. А тепер ти не знаєш, у чому полягає сенс твого життя. Тепер ти запитуєш себе, як і всі ми: «Куди мені рухатися? Що мені далі робити?». Страшно усвідомлювати, що твої власні рішення формують твою долю.

Він говорив нісенітниці. Діаболіки ніколи не ставлять собі таких запитань.

— Відпустіть мене, Ваше Високопреосвященство.

— Має бути якийсь спосіб переконати тебе, — він вдивлявся в моє обличчя. — Я не можу повернути мертвих до життя, але тільки-но стану Імператором, я дам тобі все, що ти побажаєш.

— Я попросила відпустити мене, — чемно промовила я. Зараз я зламаю йому руку.

Він відпустив мене.

— Я не можу змусити тебе, — сказав він. — Я навіть не намагатимусь. Єдине, що я прошу: перш ніж знищити себе, Немезідо, подумай про мету свого існування. Я не вірю, що Діаболік народжується і помирає лише як додаток до реальної людини. Нам усім судилося піти у забуття. І ти можеш вибрати, що відбудеться в цей проміжок часу, доки не настане кінець. Ніхто інший не може зробити цього за тебе. Навіть я.

Я нічого не відповіла. Він рушив до дверей.

— Інструкції, як вийти з «Олександрії» й повернутися до «Валор Новус» знайдеш біля виходу.

— А електроди?

— Вони тимчасові. Я хочу, щоб відтепер наша співпраця ґрунтувалася на довірі, Немезідо. Електроди розчиняться, тільки-но ти опинишся на безпечній відстані від мене. Я впевнений, ти розумієш необхідність подібних заходів безпеки.

— Вони... тимчасові?