Розділ «37»

ЗЕРНА сумнівів, посіяне у свідомості тирана, швидко посходили. Після нашого повернення з Люміни, Імператор більше жодного разу не поглянув на Тайруса милостиво. Тайрус, зі свого боку, крадькома прискорював кампанію, спрямовану на підрив авторитету свого дядька. Він був дуже обережним, завжди діяв так, що лише найбільш параноїдальний розум міг запідозрити у його вчинках злий намір.

Час від часу він вдавався до безцеремонних коментарів про вбитих ворогів Імператора, випадково згадуючи їхні імена в присутності родичів, які досі їх оплакували. Він продовжував відпускати ремарки про банкрутство корони, особливо в присутності найбільших пліткарів Імперії. Крім того, з нагоди зустрічі Мантикори Імператора із дорогоцінним гібридом тигро-ведмедя Сенатора фон Фордайса він організував вечірку для тих Вельмишановних Панів, хто гребував такими боями.

— Сайдонія показала мені кращий спосіб проведення дозвілля, — велично проголосив Тайрус перед своїми гостями, беручи мою долоню, яка відпочивала на згині його руки. — Йти до вершини слави через криваві види спорту — це вкрай нецивілізовано, — він нахилився і провів пальцем по моїй шиї: — Чи не так, любове моя?

Вельмишановні Пани, які виступали проти боїв, були спадкоємцями сімей, які розділяли специфічні політичні погляди, через що його жест здавався ще небезпечнішим.

Вечірку Тайруса відвідало багато гостей. Мабуть, Імператор був украй обурений, що тріумф його Мантикори лишився непоміченим стількома людьми. Тим не менше, це не було державною зрадою. Це не було провиною, за яку він міг публічно покарати Тайруса. Він не міг влаштувати показового покарання за жоден із вчинків Тайруса.

Під час наступного сімейного обіду, на який Тайрус запросив мене, Імператор був на диво мовчазним. Він розвалився в кріслі, міцно стиснувши рота, і чекав, поки його рідні спробують їжу. Але коли настала черга Тайруса куштувати страви, він нахилився вперед, спостерігаючи за ним із такою самою пильністю, із якою колись споглядав лише за діями матері.

— Спробуй іще шматочок з іншого боку, — наказав він Тайрусу, після того, як той відрізав шматок дичини.

Тайрус виконав наказ і тільки-но збирався передати тарілку далі, як Імператор промовив:

— Тепер переверни й скуштуй нижню частину.

Сигна не зводила з них погляду.

— Сину мій, у такому разі тобі нічого не залишиться.

Імператор спостерігав за Тайрусом.

— Зроби це.

— Звісно, Ваше Верховенство, — Тайрус відрізав великий шмат м’яса і влаштував шоу, смакуючи його. — Просто дивовижно. Вам дійсно подають найкраще.

Це тільки ще більше роздратувало Імператора.

— А тепер передай мені, — він поглянув на залишки запеченого м’яса. — Ти все зіпсував! Ти з’їв половину страви.

Тайрус поводився, наче сама невинність.

— Прийміть мої щирі вибачення. Хіба не ви наказали мені скуштувати з кожного боку, Ваше Верховенство?

— У мене все одно сьогодні поганий апетит, — прогарчав Імператор, жадібно беручись до їжу.