TextBook мішаною мовою на межі надрозумного й
не зовсім розумного
Ульріх і справді не знав, як виконати бажання батька; той вимагав, щоб син, перейнявшись любов’ю до соціальної школи, підготував ґрунт для особистих перемовин з його ясновельможністю та іншими високопоставленими патріотами. Намагаючись про все це забути, Ульріх навідався до Ґерди й застав у неї Ганса. Хлопець одразу перейшов у наступ:
— То ви взяли під захист директора Фішеля?
Ульріх ухильно відповів запитанням на запитання, поцікавившись, чи не Ґерда йому про це сказала. Так, хлопцеві сказала про це Ґерда.
— І що далі? Чи не хочете почути чому?
— Зробіть ласку, скажіть! — зажадав Ганс.
— Гансе, любий, це не так просто!
— Не називайте мене «любим»!
— Ну, тоді, отже, люба Ґердо, — звернувся Ульріх до дівчини. — Це зовсім не просто. Я говорив про це вже так багато, збіса багато й гадав, що ви мене розумієте.
— Я вас і розумію, але віри вам не йму, — відповіла Ґерда, намагаючись, однак, і тим, як вона це казала, й тим, як на гостя дивилася, надати своїй позиції на боці Ганса чогось примирливого для Ульріха.
— Ми вам не віримо, — відразу поклав край Ганс цьому приємнішому тону розмови, — не віримо, що ви взагалі можете думати серйозно. Ви це десь підхопили!
— Що?! Невже ви маєте на увазі те, чого… чого насправді не можна висловити? — спитав Ульріх, одразу збагнувши: зухвале Гансове зауваження стосується того, про що він, Ульріх, розмовляв з Ґердою віч-на-віч.
— О, це можна висловити дуже добре, якщо думати про це серйозно!
— Мені це хоч умри не вдається. Але я можу розповісти вам одну історію.
— Знов історію! Схоже, ви навчилися розповідати історії, як той старий Гомер! — вигукнув Ганс іще зухваліше й самовпевненіше.
Ґерда благально подивилася на нього. Але Ульріх, не звертаючи уваги на Гансів випад, повів далі:
— Одного разу я дуже закохався; років мені було тоді, мабуть, приблизно стільки ж, як оце тепер і вам. Закохався я, власне, не так у саму жінку, мою обраницю, як у своє кохання, у свій новий стан; отоді я й пізнав усе те, з чого ви, ваші друзі й Ґерда робите свої великі таємниці. Оце й уся історія, яку я хотів вам розповісти.
Ганс і Ґерда були спантеличені тим, що історія виявилася такою короткою. Нарешті дівчина, повагавшися, спитала:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина без властивостей. Том 2» автора Роберт Музіль на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „113. Ульріх розмовляє з Гансом Зепом та Ґердою мішаною мовою на межі надрозумного й не зовсім розумного“ на сторінці 1. Приємного читання.