Для оцінки відтворної здатності корів користуються даними зоотехнічного і ветеринарного обліку, враховуючи кількість перегулів і можливості використання тварин для розмноження у майбутньому. У бугаїв визначають статеву активність, об'єм еякуляту і запліднювальну здатність сім'я. На основі даних оцінки за комплексом ознак і враховуючи індивідуальні особливості тварин визначають призначення кожної із них для подальшого використання.
Далі наведена виписка із "Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід". 1.9. Під час бонітування проводять:
- перевірку ідентифікаційних номерів і за необхідності їх відновлення;
- зважування тварин та узяття промірів відповідних статей екстер'єру;
- перевірку показників відтворювальної здатності маточного поголів'я;
- аналіз показників власної продуктивності тварин, продуктивності батьків та потомства, заповнення відповідних форм племінного обліку;
- огляд тварин;
- оцінку тварин за основними ознаками, які характеризують їх продуктивні та племінні якості;
- присвоєння за основними ознаками комплексних класів: "еліта-рекорд", "еліта", І клас, II клас.
Тварин, що не відповідають мінімальним вимогам для визначення II класу, зараховують до некласних.
1.10. Тварин, на яких відсутні необхідні дані племінного обліку, зараховують до не племінних і не бонітують.
1.11. За результатами бонітування складається звіт про результати бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (форма № 7-мол) за станом на 1 січня кожного року, який подається господарством.
2.1. Породність тварини визначають за даними породності її батьків з обов'язковим оглядом і урахуванням вираженості у тварин ознак породи. За породністю тварин розподіляють на чистопородних і помісних.
2.1.1. До чистопородних належать тварини:
- що походять від батьків однієї породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами племінного обліку;
- що одержані від чистопородних батьків споріднених порід з віднесенням до породи, яку поліпшують:
українська червоно-ряба молочна, голштинська (червоно-рябої масті);
українська чорно-ряба молочна, голштинська, чорно-ряба естонська, чорно-ряба датська, чорно-ряба литовська, чорно-ряба німецька, голландська та британофризька;
симентальська та монбельярдська;
червона степова, англерська, червона датська, червона естонська; українська червона молочна, голштинська (червоно-рябої масті), англерська, червона датська;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 18. Приємного читання.