Мета заняття. Набути практичних навичок визначати чистоту молока відповідно до вимог (ДСТУ 6083:2009) і оцінювати загальне бактеріальне обсіменіння молока (тис. КУО/см3) ДСТУ IDF 100В:2003.
1. Визначення чистоти молока (ДСТУ 6083:2009)
2. Визначення кількості мікроорганізмів у молоці підрахуванням числа колоній, вирощених за температури 30°С ДСТУ IDF 100В:2003
Приготування розчинників, середовищ, реактивів
Розчинники готують відповідно до вимог IDF Стандарт 122А:1998 "Молоко і молочні продукти. Готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування". Обладнання, яке контактує з розчинником, дослідною пробою, його розведеннями і поживним середовищем стерилізують згідно з IDF 122А. В дослідженнях використовують звичайне мікробіологічне обладнання, обладнання для відбирання дослідних проб і розчинника згідно з IDF 122А.
Поживне середовище має такий склад: дріжджовий екстракт — 2,5 г; криптон — 5,0 г ; глюкоза (C6H12O6-H2O) — 1,0 г; сухе знежирене молоко — 1,0 г; агар — 9-16 г, залежно від його желеутворювальних властивостей; вода — 1000 см3. При цьому сухе знежирене молоко не повинно містити інгібувальних речовин. Це має бути підтверджено порівняльним випробовуванням за використання сухого знежиреного молока, яке завідомо не містить інгібувальних речовин.
Приготування поживного середовища може бути в двох варіантах: 1) його готують із комерційного сухого середовища. При цьому дотримуються відповідної інструкції (яку додають), але у всіх випадках додають сухе знежирене молоко, навіть якщо виробник не вважає це за необхідне. Після стерилізування встановлюють рН, щоб він дорівнював (7,0±0,2) за температури 25° С; 2) поживне середовище готують зі зневоднених основних компонентів. їх розчиняють і перемішують у воді в такій послідовності: дріжджовий екстракт, криптон, глюкоза і насамкінець сухе знежирене молоко. Нагрівання води сприятиме розчиненню. Додають агар і нагрівають до кипіння, ретельно збовтуючи до повного розчинення агару, або нагрівають проточною парою впродовж 30 хв. У разі потреби фільтрують через паперовий фільтр та доводять рН, щоб після стерилізування він дорівнював (7,0 ±0,2) за температури 25°С.
Готове поживне середовище розливають по (100—150) см3 у флакони, колби або по (12—15) см3 в пробірки. Стерилізують в автоклаві за температури 121±1°С впродовж 15 хв. Якщо поживне середовище використовують відразу, його охолоджують на водяній бані до температури 45±1°С. Якщо ж ні, то зберігають у темному місці за температури (0—5)°С не довше 1 міс. за умов, які не допускають будь-яких змін у складі середовища.
Перед початком мікробіологічного досліджування, щоб уникнути будь-яких затримок, пов'язаних з розливом середовища, його повністю розплавляють у киплячій водяній бані, а потім охолоджують до температури 45±1°С на водяній бані.
Примітка. Для того, щоб контролювати температуру агару, рекомендовано помістити термометр у розчин агару 15 г/дм3, який заливають в окрему посудину, ідентичну тій, яку використано для поживного середовища. Цей контрольний розчин агару підлягає тим самим процедурам з нагрівання і охолоджування, що й саме середовище.
Методика досліджування
Методика підраховування і вираження результатів
8. Визначення домішок анормального молока (ГОСТ 23453-90)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7. Контроль санітарно-гігієнічних показників одержання молока“ на сторінці 1. Приємного читання.