Розділ «ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА»

1. Оцінка відтворної здатності великої рогатої худоби

Мета заняття. Вивчити методи оцінки відтворної здатності тварин у стаді, набути практичних навиків її визначення і розраховувати збитки від яловості.

Наочні приладдя та обладнання. Робочі зошити; вихідні матеріали; мікрокалькулятори або персональні ПЕОМ чи ЕОМ загального користування з відповідним програмним забезпеченням.

Зміст теми і методика виконання завдань. Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов'язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природних і технологічних умовах оплачувати з'їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров'я та доброї плодючості.

Відтворна функція корів залежить від великої кількості відносно незалежних факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, запліднюваності від першого осіменіння, ембріональної смертності приплоду та деяких інших досить мінливих умов зовнішнього середовища. Крім того, оскільки відтворна здатність маток залежить від характеру взаємодії особливостей відтворної функції чоловічих і жіночих особин, то за плодючістю слід оцінювати як корів, так і бугаїв-плідників.

Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-періодом). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції у корів.

Недоліком оцінки відтворної функції за величиною між отельного періоду є те, що скористатися ним ми можемо лише після другого отелення. Крім того, він не враховує вибракуваних у результаті безпліддя телиць і первісток, а це спотворює дійсний стан фізіологічної функції статевої системи корів. Для оцінки між отельного періоду, крім абсолютного значення, можна користуватися формулою Ф.Ф. Ейснера:

де ІМОП — індекс між отельного періоду, балів; МОПф — фактична тривалість між отельного періоду корови, що оцінюють, днів; min, max — мінімальне і максимальне значення тривалості міжотельного періоду в даному стаді, днів; N — кількість між отельних періодів у корови, яку оцінюють; 0,5 і 2 — емпіричні поправочні коефіцієнти; cos — тригонометрична функція, яка перетворює вираз у дужках у бали; к — математична константа 3,14.

За даним індексом оцінку корів проводять диференційовано — залежно від кількості отелень або МОП. При рівнозначній тривалості між отельного періоду корови, які мають один МОП, можуть одержати максимальний бал 7,5, а мінімальний — 2,5; при двох МОП — відповідно 8,0 і 2,0; при трьох — 8,5 та 1,5; при чотирьох — 9,0 і 1,0; при п'яти — 9,5 та 0,5; при шести і більше — 10,0 і 0 балів.

Оскільки тривалість тільності у корів — показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто замість між отельного періоду використовують величину сервіс-періоду. Він більш точно, ніж міжотельний період, виявляє фізіологічні можливості відтворної здатності корів.

Відтворну здатність окремих тварин і стада в цілому можна оцінювати також за допомогою індексу осіменіння тобто за кількістю осіменінь, необхідних для запліднення. При цьому оцінюють даний показник як в абсолютних величинах, так і в балах згідно з формулою (за Ейснером Ф. Ф.):

де ІКОС — індекс кількості осіменінь, балів; О — кількість отелень; 0,5 і 2 — емпіричні поправочні коефіцієнти; КОСср — середня кількість осіменінь на одне запліднення в даному стаді (породі, популяції), або оптимальне його значення; КОСф — фактична кількість осіменінь корови, яку оцінюють.

Оцінку даного показника проводять за тими ж критеріями, що й між отельного періоду,

Останнім часом для оцінки відтворної здатності корів використовують узагальнюючий показник — індекс плодючості, запропонований свого часу (¥і1кох С. і Дохі И.). Так, індекс плодючості за "¥Пкох С. розраховують за формулою:

де П — індекс плодючості; Д — кількість днів між першим і останнім отеленнями; п — кількість отелень.

При добрій плодючості вказаний індекс повинен бути більшим за 100.

Відповідно до пропозиції И. Дохі, індекс плодючості розраховують за формулою:

де П — індекс плодючості; В — вік корови при першому отеленні, міс; І — інтервал між отеленнями, міс.

Отже, оцінку плодючості окремої корови (всього стада, групи) визначають так: якщо П = 48 і більше, плодючість вважають доброю, при П = 41— 47 — середньою і при П = 40 і менше — низькою.