Розділ «11. Планування обсягів виробництва молока по стаду ферми (господарства)»

Мета заняття. Враховуючи фактори, що впливають на молочну продуктивність корів, освоїти методику і набути практичні навички планування обсягів виробництва молока по стаду.

Наочні приладдя та обладнання. Матеріали: про осіменіння і отелення корів, нетелей, телиць у минулому і плановому році; вибракування корів; про валовий надій молока і надій на одну фуражну корову в минулому і план на новий (плановий) рік; таблиці розподілу надоїв по місяцях лактації; робочі зошити; мікрокалькулятори або персональні ЕОМ з відповідним програмним забезпеченням.

Зміст теми і методика виконання завдань. Планування виробництва молока по стаду ферми (господарства) є важливим організаційно-господарським і технологічним заходом у молочному скотарстві. Щоб визначити величину планового надою молока по стаду на майбутній рік, необхідно знати:

- яка кількість корів буде на фермі цілий рік;

- скільки і коли буде вибракувано корів і яка кількість дійних місяців у них;

- яка кількість дійних місяців буде в усіх введених у стадо первісток і якій кількості річних корів це буде дорівнювати. Так, згідно з наведеними раніше даними табл. 17, 523 корови перебуватимуть у стаді цілий рік. Вісім корів, що отелилися в листопаді і 16 у грудні минулого року, будуть вибракувані у вересні-жовтні планового року, а 17 і 20 корів отелення січня й лютого планового року — в листопаді і грудні того ж року. Всі вони будуть у стаді господарства (8 х 8) + (16 х 9) + (17 х 10) + (20 х 10) і так за цілий рік — 578 дійних (лактаційних) місяців. Крім того, в січні очікуються отелення 12 первісток, кожна з яких буде доїтися впродовж десяти місяців. Таким чином, у всіх первісток, що отеляться в січні, буде 120 дійних місяців (10 х 12), у лютому — 150, у березні 130 (10 х 13), у квітні 108 (9 х 12) і так за цілий рік. У наведеному прикладі загальна сума дійних місяців вибракуваних корів і первісток буде дорівнювати 1086.

Щоб визначити, якій кількості річних корів дорівнюють зазначені місяці, необхідно 1086 поділити на середню кількість дійних місяців за рік. При осіменінні корів через два місяці на третій, вважаючи першим місяць отелення, і двох місяцях сухостійного періоду середня кількість дійних місяців становитиме 9,8. Отже, всі тварини, що були в стаді неповний рік, становитимуть 110,8 (1086 : 9,8) річної корови, а всього корів у стаді буде 633,8 (523 + 110,8) голови. На цю кількість корів і слід планувати річний надій молока по всьому стаду.

Можливий надій від однієї корови в плановому році визначають виходячи із середнього фактичного надою за кілька попередніх років, а також враховуючи зміни, що відбулися в стаді: зміни породи і породності, середній вік в лактаціях, умови утримання, забезпеченість кормами, кваліфікація обслуговуючого персоналу тощо.

Слід згадати також про методику визначення середнього віку в лактаціях по стаду, який поряд з іншими факторами значною мірою впливає на рівень продуктивності стада. Щоб визначити середній вік стада в лактаціях, його розподіляють на групи за цим показником і перемножать кількість корів у кожній групі на вік у лактаціях. Наприклад, у стаді було корів із закінченою першою лактацією — 82 голови, другою — 37, третьою — 55, четвертою — 31, п'ятою — 23, шостою — 15 і сьомою — 8 голів. Середній вік в лактаціях даного стада становить:

Тобто середній вік стада в отеленнях буде орієнтовно 3 лактації. Отже, при визначенні можливого надою на корову слід врахувати, що при переході від третьої до четвертої лактації надій підвищується на 3,2 %.

Маючи можливий надій на корову і кількість корів у стаді, помноживши один показник на другий, ми одержимо можливий плановий надій по стаду ферми (господарства) у наступному році.

Щоб спланувати розподіл одержаного надою по місяцях планового року, необхідно визначити середній місяць лактації (доїння), на якому будуть знаходитися корови всього стада в кожному календарному місяці року. Знаючи середній місяць лактації і плановий надій на корову за рік, можна досить легко визначити можливий надій за відповідний місяць лактації, а отже, і за рік (табл. 35). Середній місяць лактації в кожному календарному місяці року визначають на основі плану осіменіння (парування) і отелення корів, нетелей, телиць (див. табл. 16).

Спочатку в чисельник (див. табл. 38) кожного календарного місяця року з граф 6 і 7 "Плану осіменіння і отелення" записуємо фактичну кількість дійних корів, враховуючи місяць їх лактації чи сухостою: січень — 68, лютий — 78, і так до кінця планового року. Потім проводимо рух дійних корів по місяцях лактації. Після цього множенням показника місяця лактації на кількість корів, що його мають, визначають кількість лактаційних місяців у кожному календарному місяці планового року. Наприклад, у січні планового року отелиться 56 корів і 12 нетелей (68 голів). Місяць отелення у них січень, тобто перший місяць календарного планового року. Кожна із зазначених корів буде знаходитися на першому місяці лактації і загальна сума лактаційних місяців становитиме 68 (68 х 1); У лютому вони вже будуть на другому місяці лактації і сума лактаційних місяців у них буде 136 (68 х 2). У жовтні вони будуть на десятому місяці лактації і сума лактаційних місяців складатиме 680 (68 х 10). У листопаді і грудні ті тварини, що планувалися для осіменіння і запліднилися (51 голова), будуть переведені до групи сухостійних, а решта (17 голів) — вибракувані і переведені на відгодівлю. Вибракування корів, що не планувалися для осіменіння, можна проводити й раніше (на 7— 9-му місяцях лактації), що і показано при плануванні решти місяців (див. табл. 38).

Розрахунок виробництва молока по місяцях планового року (плановий надій 5800 кг від корови за рік)

Таке вибракування може бути обґрунтоване зниженням середньодобових надоїв по місяцях лактації. В перші два місяці вони дещо підвищуються (або утримуються на одному рівні, а потім знижуються орієнтовно в таких розмірах (у відсотках до попереднього місяця): третій місяць — на 7; четвертий, п'ятий і шостий — на 7,6; сьомий — на 9; восьмий — на 9,8; дев'ятий — на 13,4; десятий — на 17,3%.

У січні планового року будуть на другому місяці сухостою корови, що отелилися в лютому, а на першому — в березні минулого року. В цьому ж місяці корови, які отелилися у квітні минулого року, будуть. (за винятком вибракуваних) на десятому, у травні — на дев'ятому, червні — на восьмому і так далі місяцях лактації.

Після цього визначають у кожному календарному місяці року кількість усіх корів, а також дійних. Для цього в першому випадку додають всі чисельники, а в другому — всі чисельники, за винятком тих місяців, де знаходилися сухостійні корови. Додаванням всіх знаменників визначають суму лактаційних (дійних) місяців. Поділивши зазначену суму на кількість дійних корів у кожному місяці, визначають середній місяць лактації в кожному календарному місяці року (2168 : 434 = 5,0; 2181 : 463 = 4,7).

Для визначення можливого середньодобового надою по місяцях лактації користуються наведеними раніше даними табл. 35 або іншої подібної до неї. Якщо середній місяць лактації виражено не цілим числом, то розраховують поправку (дивись попереднє завдання).

Щоб визначити надій за місяць на одну дійну корову, необхідно середньодобовий надій помножити на кількість календарних днів у тому чи іншому місяці, а перемноживши одержану величину на кількість дійних корів у кожному місяці, матимемо валовий надій за місяць по стаду ферми (господарства).