Розділ «ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ»

Повноту видоювання визначають за співвідношенням кількості молока, одержаного при ручному додоюванні, і загальним надоєм.

Індекс вим'я (Іп/з) вираховують за співвідношенням кількості молока, одержаного із передніх часток, до загального надою із вим'я.

Кількість молока, одержаного з кожної частки вим'я, як і деякі інші показники, найкраще визначати за допомогою апарата ДАЧ-ІМ або іншого, за технічними і функціональними характеристиками подібного до нього.

Функціональні властивості вим'я оцінюють відповідно до мінімальних вимог (табл. 79). Середній бал з точністю до 0,5 одержують шляхом ділення загальної суми балів на коефіцієнт 2. Результати записують в картку оцінки корови.

Світова практика свідчить, що спрямованою селекцією в межах породи, систематичним роздоюванням та правильною експлуатацією можна суттєво поліпшити технологічні параметри вим'я в корів і створювати "машинні" стада. При цьому відбір корів за технологічними ознаками вим'я сприятиме й одночасному підвищенню молочної продуктивності. Селекцію за ознаками придатності до машинного доїння доцільніше проводити на основі технологічного індексу, який включав би всі, або майже всі показники, котрі її зумовлюють.

Нині, запропонована методика оцінки технологічності вим'я (Костенко В.І.) (а отже і корови), де показники зведено до одного спільного індексу, який дозволяє, з відповідною мірою вірогідності, вважати тварину придатною чи не придатною до використання в сучасних технологічних умовах. Оцінку технологічності вим'я в корів проводять на 2-3-му місяці (20-25 день) лактації використовуючи доїльний апарат, що дозволяє визначати тривалість видоювання і надій кожної його частки та час і величину машинного додоювання. При визначенні індексу технологічності враховуються такі показники: добовий надій, кратність доїння, максимальна тривалість разового доїння, максимальна тривалість холостого доїння, відсоток надою з кожної частки вим'я; видоєність вим'я машиною (тобто, без урахування машинного додоювання) та інтенсивність молоковиведення.

Мінімальні вимоги до промірів при оцінці вим'я і дійок корів

Мінімальні вимоги до функціональних показників оцінки вим'я корів

Примітка. При триразовому доїнні вимоги до інтенсивності молоковиведення і тривалості доїння знижують на 10 %.

Розрахунок індексу технологічності проводиться за залежністю:

де ІТВ — індекс технологічності вим'я корови; ДН — добовий надій, кг; К

— кратність доїння, разів за добу; ТД тах — максимальна тривалість разового доїння, хв; X тах — максимальна тривалість холостого доїння, с; Р тах

— відсоток надою з максимально розвинутої частки вим'я; В — видоєність вим'я машиною (без машинного додоювання),%; Вдв — віддаль від дна вим'я до підлоги, см; ІМ — інтенсивність молоковиведення, кг/хв; 1,0; 3; 6,0; 10; 25; 45; 60; 100 — оптимальні значення параметрів та коригуючи коефіцієнтів.

У результаті такої оцінки корова одержує відповідну кількість балів і може бути віднесена до одного з трьох класів. Так, тварин, що одержують до 30 балів включно — відносять до третього класу, вважають нетехнологічними і такими, яких бажано вибраковувати з стада. Корів, які набрали 31 — 40 балів — до другого класу, вважають умовно технологічними, тобто їх можна певний час використовувати в стаді, а тих, що набрали 41 бал і більше вважають технологічними або найбільш бажаними для використання.

5. Оцінка бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід за якістю потомства.

Мета заняття. Вивчити методики і набути практичні навички оцінки бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід за якістю потомства. Навчитися виявляти кращих у племінному відношенні бугаїв, при паруванні з якими буде одержано потомство з бажаними для селекціонера ознаками.

Наочні приладдя та обладнання. Методика розрахунку племінної цінності бугаїв, корів та молодняку і відбору їх за селекційними індексами; первинні матеріали про розвиток, молочну продуктивність і придатність до машинного доїння дочок бугаїв, призначених для оцінки; мікрокалькулятори, робочі зошити.

Зміст теми і методика виконання завдань. Сучасний етап розвитку молочного скотарства відзначається широким впровадженням методу штучного осіменіння і трансплантації ембріонів у корів і значним зростанням значення плідників у генетичному поліпшенні стад. У зв'язку з цим особливого значення набуває оцінка бугаїв. Оцінка останніх за якістю потомства, введена у практику племінної роботи на початку минулого століття, сьогодні в усьому світі вважається найважливішим засобом відбору цінних плідників. За цей час набуто значного практичного досвіду, проведено численні теоретичні дослідження, але все це не призвело до розроблення й прийняття якогось одного методичного підходу до оцінки тварин за якістю потомства. А тому як у нас, так і за кордоном застосовують різні методи оцінки, які інколи суттєво відрізняються один від одного.

Випробування бугая за потомством — це виробничий експеримент, який проводиться на різних стадах у стислі строки для одержання установленого мінімуму його дочок. За методом генетико-математичного аналізу показників індивідуальних якостей дочок бугая роблять прогноз щодо племінної цінності його наступних потомків на основі РПЦ або СПЦ, які визначаються для кожної селекційної ознаки. Рівень вірогідності прогнозу оцінюють за повторюваністю.

У практиці селекційної роботи з великою рогатою худобою можуть застосовуватися такі методи оцінки бугаїв за якістю потомства: порівняння показників продуктивності дочок бугая з їх матерями; порівняння показників продуктивності дочок з ровесницями; порівняння показників продуктивності дочок із середнім по стаду за один і той же рік; порівняння показників продуктивності дочок із стандартом породи; порівняння показників продуктивності дочок кількох плідників, яких оцінювали одночасно в однакових умовах. Розглянемо найпоширеніші із них.