Розділ «ТЕМА 8. ТЕХНОЛОГІЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА»

1. Оцінка відтворювальної здатності бугаїв і корів спеціалізованих м'ясних порід

Мета заняття. Набути практичні навички правильно оцінювати відтворювальну здатність бугаїв і корів м'ясних порід та відбирати тварин, здатних проявляти високі показники відтворення за умов інтенсивного використання.

Наочні приладдя та обладнання. Тварини навчальної (або іншої спеціалізованої, що розводить худобу м'ясних порід) ферми; їх картки: форма 1-м'яс, 2-м'яс; форма № 3-врх "Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби за 20_р."; форма № 4-м'яс "Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід за 20_р."; мікрокалькулятори; робочі зошити.

Зміст теми і методика виконання завдань. Основою діяльності всякої ферми, що розводить м'ясну худобу є організація ефективного відтворення поголів'я на ній. В практиці ефективність відтворення визначають через діловий вихід приплоду (%) на 100 корів і телиць виділених для запліднення при відлученні телят від корів. Його визначають за залежністю:

де ДВП — діловий вихід приплоду, %; КВП — кількість відлученого приплоду, голів; ПКТ — поголів'я корів і телиць виділених для запліднення, голів.

Показник ефективності відтворювання залежить від рівня заплідненості корів і телиць та запліднювальної здатності сперміїв бугаїв. Оптимальною вважають тривалість парувального періоду: для корів — 65 діб, для телиць — 45 діб. Рівень заплідненості виражають у відсотках і визначають за залежністю:

де РЗКТ — рівень заплідненості корів і телиць виділених для парування, %; КЗКіТ — кількість запліднених корів і телиць після першого осіменіння (парування), голів; ЗККіТ — загальна кількість осімененних (спарованих) корів і телиць за час парувального сезону, голів.

Заплідненими вважають корів, які впродовж 90 діб після осіменіння (парування) не прийшли повторно в охоту. Для телиць цей термін складає 56 діб. Оцінюючи рівень заплідненості корів враховують дані за перші 65 діб (3 статевих цикли) парувального сезону. Наприклад, за перші 65 діб парувального сезону було осіменно (спаровано) 156 корів і в тім числі 83 — запліднилися після першого осіменіння (парування). Звідси рівень заплідненості корів буде становити: 83/156 х 100 = 53,2%. Заплідненість телиць визначають аналогічно лише враховують перші 45 діб парувального сезону.

Оцінюючи відтворювальну здатність корів враховують також такі показники як: тривалість між отельного періоду; вік при першому отеленні; перебіг отелення; рівень загибелі телят після народження; життєздатність телят одержаних від корови (не теля); багатоплідність. Так, за тривалості між отельного періоду в 300...365 діб вона вважається відмінною; 366...401 доба — доброю; 402...438 — задовільною і 439...475 діб — незадовільною. За віком першого отелення оцінку проводять у балах: 25...27 міс. — відмінно; 28...30 — добре; 31...33 — задовільно; 34...36 — незадовільно і 37 міс. та більше — дуже погано. При цьому вік першого отелення визначають у місяцях за залежністю:

де А — вік не теля при першому отеленні, міс; М1 — календарний рік першого отелення не теля; М2 — календарний рік народження першого теляти;

п1 — порядковий місяць календарного року отелення не теля; п2 — порядковий місяць календарного року народження не теля.

Важливим елементом, який суттєво впливає на ефективність відтворення є оцінка характеру перебігу родів у матері і пов'язана з цим смертність телят. У Європі перебіг родів оцінюють за 5-бальною шкалою: 1 бал — роди відбулися самостійно, без допомоги людини; 2 бали — роди відбулися при незначній допомозі людини; 3 бали — роди важкі з кваліфікованою допомогою двох або більше людей, корова і теля живі; 4 бали — роди проведено з виконанням кесаревого розтину; 5 балів — роди дуже важкі (патологічні), з летальним наслідком для матері, плоду або обох.

Відтворювальну здатність оцінюють по кожному отеленню і за, так званою, життєздатністю телят виділяючи серед них: нормальних, слабких і мертвонароджених. Відсоток мертвонароджених телят визначають відношенням їх кількості до загального числа новонароджених не враховуючи при цьому телят-близнюків. В деяких випадках визначають багатоплідність маток — відношення кількості тварин, які народили двоє і більше телят до загальної кількості отелень а бо загальної кількості корів. Нині рекомендують оцінювати і таку ознаку, як смертність приплоду після народження — відношенням кількості згиблих телят до загального числа новонароджених (%).

Відтворювальну здатність бугаїв оцінюють за: абсолютною спермопродуктивністю та запліднювальною здатністю сперміїв. Абсолютну спермопродуктивність визначають на основі індексу спермопродуктивності, який вказує кількість сперміїв в еякуляті з прямолінійним поступальним рухом і розраховується за залежністю:

де ІС — індекс спермопродуктивності, млрд. сперміїв в еякуляті з прямолінійним поступальним рухом; О — об'єм еякуляту, см3; К — концентрація сперміїв, млрд./см3; А — рухливість сперміїв, балів.

Запліднювальну здатність сперміїв визначають діленням кількості запліднених за перше осіменіння (парування) корів або телиць на загальне число осімененних (спарованих) тварин за залежнстю:

де 33 — запліднювальна здатність сперміїв бугая, %; п1 — кількість корів, запліднених після першого осіменіння (парування), голів; п2 — кількість телиць, запліднених після першого осіменіння (парування), голів; N — загальна кількість осіменінь (парувань) корів і телиць спермою даного бугая або (спарованих) даним бугаєм, голів; 1,3 — коефіцієнт перерахунку заплідненості корів до заплідненості телиць.

Корів, які впродовж 90 діб після осіменіння (парування) не прийшли повторно в охоту вважають заплідненими. Для телиць цей термін складає 56 діб.

У європейських країнах відтворювальну здатність бугаїв оцінюють за індексом осіменінь визначеним із залежності: