Розділ «ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ»

Порівняння показників дочок з матерями генетично найбільш обґрунтовано, оскільки зумовлено складною спадковістю дочок плідника, в утворенні якої беруть участь батько і мати. В зоотехнічній практиці використовують кілька варіантів цього методу. Найбільш простий із них — це безпосереднє порівняння фактичних показників продуктивності дочок і матерів. Племінну цінність плідника (О) визначають за різницею між середньою продуктивністю дочок (Д) та їх матерів (М) за формулою:

Якщо Д > М, то плідника вважають поліпшувачем, при Д < М — погіршувачем, а при Д = М — нейтральним. Таке порівняння буде справедливим за однієї обов'язкової умови — збереженні близьких господарських умов і насамперед ідентичного рівня годівлі дочок і матерів. Проте цю умову виконати складно, а тому різниця в показниках продуктивності дочок і матерів більше вказує на різницю господарських умов, ніж на генотип перевірюваного плідника. Поряд з тим слід пам'ятати, що даний метод є досить надійним, коли проводять порівняння якісних показників продуктивності (вміст жиру, білка, форма вим'я тощо).

На принципі порівняння показників продуктивності дочок плідника і їх матерів побудовано також індекс плідника (проміжний індекс) — метод Ханссона-Яппа. Він базується на положенні про адитивне успадкування господарське корисних ознак, тобто однакової участі батька й матері і розраховується за формулою:

Метод оцінки дочки — матері можна поліпшити, якщо використати модифікацію порівняння продуктивності дочок з матерями з урахуванням продуктивності ровесниць дочок і матерів. У цьому випадку порівняння фактичних показників продуктивності дочок і матерів проводять не безпосередньо, а через попереднє порівняння їх із своїми ровесницями за формулою:

Якщо немає даних продуктивності ровесниць матерів, то племінну цінність плідника можна визначити і за такою формулою:

де СД — середня продуктивність ровесниць дочок; СМ — середня продуктивність ровесниць матерів; її 2 — коефіцієнт успадкування селекційної ознаки. При цьому, якщо середня продуктивність ровесниць вища, ніж у ровесниць матерів, оцінка плідника може знизитися.

Оцінюючи плідників методом дочки — матері, слід пам'ятати, що їх оцінка у заводських стадах на матерях середньої якості практично не збігається з їх оцінкою на матерях гіршої, а тим більше вищої якості. Тому в таких стадах оцінку слід проводити на матерях різної якості шляхом рендомізованого підбору з наступним диференційованим використанням бугаїв, що дасть можливість одночасно вирішити проблему закріплення плідників за гіршою частиною стада. Більше того, така оцінка в поєднанні з обов'язковим врахуванням рівня продуктивності дочок бугая дає можливість виявити плідників, які можуть бути виділені як лідери породи, здатні підняти її на якісно вищий рівень генетичного прогресу.

Оцінка плідників шляхом порівняння показників продуктивності дочок із ровесницями всього стада:

де СДс — середній показник продуктивності ровесниць всього стада має багато спільного із методом дочки — ровесниці. Проте він має досить суттєву перевагу, яка полягає в тому, що дочок і ровесниць порівнюють в одних і тих же господарських умовах. Крім того, є можливість уникнути неточностей, що виникають при недостатній кількості ровесниць, або коли вони належать до якихось окремих споріднених груп. Зовнішні умови тут будуть зрівняні, оскільки порівнюються показники продуктивності, одержані в одному й тому ж стаді за один і той же період, і для порівнювання береться значна кількість тварин, у зв'язку із чим вони, як правило, достатньо зрівнюються за походженням.

Плідників оцінюють також шляхом порівняння середньої продуктивності його дочок (Д) із стандартом породи (Ст):

Проте, найбільшого поширення для оцінки плідників за якістю потомства набув метод ровесниць, за яким визначають відхилення продуктивності дочок бугая від продуктивності їх ровесниць за формулою:

де О — племінна цінність плідника; Д — середня продуктивність дочок; С — середня продуктивність ровесниць.

За цим методом порівнюють між собою тварин, які вирощені і використовуються в однакових умовах, а тому різниця в продуктивності ровесниць і потомства перевірюваного плідника досить точно характеризує його генотип. Проте слід пам'ятати, що метод порівнювання дочок і ровесниць дає можливість провести лише рангову, тобто відносну оцінку плідника. Для визначення фактичного адитивного генотипу плідника можливості даного методу обмежені. Основний недолік даного методу у тому, що не враховується відхилення ознаки у групи маточного поголів'я, на якому використовують плідника від середнього по популяції, а тому величина різниці в продуктивності між матерями і дочками має умовне значення.

Метод дочки — ровесниці взято як стандартний і покладено в основу діючої інструкції з оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства.

Встановлено, що серед потомства будь-якого плідника завжди є певний розмах мінливості, який залежить як від якості маточного поголів'я, на якому його перевіряють, так і від ступеня стійкості спадкових якостей самого плідника. Тому в скотарстві поряд із вказаними методами виявлення бугаїв-поліпшувачів використовують метод оцінки препотентності — відносну стійкість їх спадковості, яку можна вирахувати за формулою:

де УП — поліпшуюча препотентність; Дл — дочки, що переважають за показниками продуктивності своїх матерів (Мл); Дх — дочки, що мають показники продуктивності нижчі, ніж у матерів (Мх).

При цьому вираховують різницю між парами дочка — мати, підносять цю різницю до квадрата і знаходять суму окремо по кожній групі.

У результаті оцінки бугая за якістю потомства різними методами визначають, чи є даний бугай поліпшувачем, нейтральним або погіршувачем і за якими показниками. Визначають також його племінну потенцію (препотентність). При цьому враховують кореляцію і її зміну між показниками молочної продуктивності у дочок бугая порівняно з матерями, ступінь успадковуваності цих показників, однорідність потомства. Після цього роблять висновки про наступне використання плідника і встановлюють якість корів, на яких його доцільно використовувати.

Останнім часом з метою удосконалення оцінки племінної цінності бугаїв в Україні запроваджено модифікований метод дочки-ровесниці, який відповідає вимогам Європейської асоціації тваринників (метод BLUP — найкращий лінійний незміщений прогноз). Оцінку проводять згідно з діючою інструкцією. Далі наведена виписка з "Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід" (2006).

1.4. Оцінка племінних бугаїв складається з таких етапів: