Розділ «ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ»

де РПЦжі, РПЦбі — розрахункова племінна цінність і-ої тварини відповідно за молочним жиром (Ж) і молочним білком (Б); РПЦТІ, РПЦщ, РПЦИ, РПЦфТі — розрахункова племінна цінність і-тої тварини відповідно за оцінкою загального типу (Т), вим'я (В), кінцівок та ратиць (К), формату тулуба (ФТ); аж, оБ, От, ов, ок, офт — генотипове стандартне відхилення за цими ознаками.

За результатами такої оцнки бугаям присвоюється розряд племінної цінності за якістю потомства (табл. 79). Розряд племінної цінності присвоюється за індексом селекційної цінності (СІ/) бугая з урахуванням середнього СІП у групі із п бугаїв і стандартів розподілу (СТР). Стандарт установлюють на основі функції нормального розподілу тварин за залежністю:

деик — величина відсікаємо! абсциси; аС; — стандартне відхилення за селекційним індексом (табл. 81).

Шкала розподілу бугаїв за розрядом племінної цінності

Результати оцінки племінних бугаїв визнаються офіційними за повторюваності >50%. Розряд племінної цінності П5 бугай може отримати лише за повторюваності >75% і за наявності результатів оцінки за молочним жиром і молочним білком. Племінним бугаям, що за СІ мають ранг 99, присвоюється статус "Лідер породи".

6. Організація і проведення комплексної оцінки великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (бонітування)

Мета заняття. Вивчити принципи комплексної оцінки (бонітування) худоби різних статевих і вікових груп. Набути практичних навиків оцінки племінних і продуктивних якостей худоби з метою визначення подальшого використання тварин, їх добору і складання плану підбору.

Наочні приладдя та обладнання. Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід; дані про тварин (бугаї-плідники, корови і молодняк), необхідні для проведення бонітування; робочі зошити; мікрокалькулятори.

Зміст теми і методика виконання завдань. Розведення великої рогатої худоби вимагає глибокого і всебічного вивчення її індивідуальних особливостей і правильної оцінки при доборі на плем'я.

Під бонітуванням слід розуміти комплексну оцінку продуктивних і племінних якостей, а також типу тварин. Така всебічна оцінка продуктивних якостей і племінної цінності за комплексом ознак закінчується визначенням індексу племінної цінності і напряму подальшого їх використання. Оцінка і добір тварин за кожною із головних ознак має свої особливості, тобто цінність тварин за одними показниками можна визначити раніше, за іншими — пізніше, а в деяких випадках — лише з появою нового покоління. До основних ознак добору, якщо їх розмістити за строками можливої оцінки, відносять: породність і походження, масу тіла, конституцію і екстер'єр, продуктивність, властивості молоковиведення і придатність корів до машинного доїння, відтворну здатність і якість потомства (племінна цінність). Кожна із зазначених оцінок, доповнюючи одна одну, дають можливість виявити і всебічно оцінити позитивні якості тварин і найбільш ефективно використати їх для удосконалення стада.

Оцінка і добір тварин за походженням має важливе значення у племінній роботі, оскільки її можна проводити ще до народження тварини. Крім того, науковими дослідженнями встановлено, що частка впливу на генетичний прогрес популяції становить: батьків бугаїв — 40—50 %, матерів бугаїв 3040 %, батьків корів —15—20 і матерів-корів— 5—10 %. Отже, найбільше значення при оцінці походження мають перші два ряди родоводу, а також батьківський бік родоводу, який має більший вплив, ніж материнський.

Основними робочими матеріалами при оцінці тварин за походженням є заводські книги, племінні картки, свідоцтва та інші зоотехнічні документи, в яких записано родовід тварин, а також дані пам'яті ЕОМ чи ПЕОМ.

Аналізуючи родовід, слід відшукати видатних предків, а також тих, що належать до відомих своїми показниками продуктивності ліній і родин. Крім того, відзначити, чи є в родоводі предки, що мали низьку продуктивність, погану спадковість та інші небажані властивості. Бажано також знайти і оцінити (якщо він є) ступінь інбридингу, на яких предків і з якою метою він проводився, які його результати і чи не має він небажаних наслідків. Важливо також визначити тип підбору, в результаті якого одержали дану тварину оцінити при цьому темпи і напрям змін предків у кожному наступному поколінні, в чому подібні і чим різняться предки суміжних рядів родоводу, визначити стійкість передавання спадкових властивостей від одного покоління до іншого.

У результаті аналізу родоводу тварини проводять її попередню оцінку і намічають шляхи найбільш ефективного використання.

Породність встановлюють, використовуючи документи про походження, і обов'язково оглядають тварин в натурі. При цьому тварин поділяють на дві групи: чистопородні й помісі.

Принципи і порядок оцінки та добору тварин за конституцією і екстер'єром наведено при вивченні першого заняття даної теми.

Найважливішою господарське корисною ознакою худоби є її продуктивність і тому вона лежить в основі всіх методів добору і оцінки за комплексом ознак. Оцінюючи походження, ми тою чи іншою мірою враховуємо в основному показники продуктивності предків і бічних родичів, екстер'єр і конституцію — головну увагу звертаємо на ті його особливості, які найбільш тісно пов'язані із продуктивністю.

Оцінюючи продуктивність, враховують як кількісні, так і якісні її показники. Так, для оцінки молочної продуктивності корів визначають величину надою, вміст жиру і білка в молоці, а також кількість молочного жиру, одержані за 305 днів або за скорочену закінчену лактацію порівняно з вимогами стандарту для даної породи.

У селекційній роботі з молочними коровами найбільшу цінність мають тварини, які щорічно проявляють високі надої, здатні витримувати в процесі лактації великі фізіологічні навантаження і характеризуються високими показниками довічних надоїв.

Зоотехніку важливо якнайшвидше оцінити продуктивні якості худоби, щоб найбільш ефективно її використати. Досить чітке уявлення про надій за майбутню лактацію дають показники, одержані за перші 45—90 днів, оскільки на величину продуктивності в цей період значно більше впливає стимулююча дія лактогенних гормонів, ніж умови годівлі. Оцінюючи продуктивність корови, слід завжди пам'ятати, що одна окремо взята лактація не завжди може достатньо точно характеризувати її потенціальні можливості.