- тривалість ручного додоювання і його величина (об'єм);
- об'єм і вміст жиру в резидуальному молоці, його відсоткове співвідношення до загального надою;
- тривалість і інтенсивність молоковиведення (середня і максимальна) окремих часток вим'я;
- побудова кривих інтенсивності молоковиведення для кожної корови;
- одночасність видоювання (холосте доїння) окремих часток вим'я;
- визначення можливості розтягуватися дійкового каналу та ряд інших. Визначення наведених показників пов'язано з цілим рядом технічних
ускладнень і значними витратами робочого часу і затратами праці, а тому найчастіше оцінюють тривалість доїння і середню інтенсивність молоковиведення, одночасність видоювання всіх часток вим'я (холосте доїння); рівномірність розвитку (індекс вим'я) передніх і задніх часток вим'я, повноту видоювання і кількість молока, одержаного з кожної частки вим'я.
Тривалість доїння зумовлює продуктивність праці та доїльних установок і фактичні затрати праці на видоювання однієї корови, одночасно впливаючи на повноту видоювання. Внаслідок короткочасної дії окситоцину (до 6 хв) найбільш повно видоюється вим'я корів, тривалість доїння яких не перевищує 3—5 хв. При підвищенні інтенсивності молоковиведення зменшується тривалість доїння, тобто між цими показниками існує від'ємна кореляція (г = —0,41 до —0,59). З віком і підвищенням надоїв тривалість доїння збільшується, але при цьому вона має дещо криволінійний характер.
Інтенсивність молоковиведення є одним із важливих показників селекційно-племінної роботи. Збільшення до розумних меж інтенсивності молоковиведення дозволить значно знизити затрати праці і часу на видоювання одиниці молока, а отже, дасть значний економічний ефект. Інтенсивність молоковиведення в основному залежить від анатомо-фізіологічних особливостей корів. З віком і підвищенням надоїв вона також зростає. Між разовим надоєм і інтенсивністю молоковиведення існує досить високовірогідна позитивна залежність, що дає можливість, використовуючи формулу лінійної регресії, визначити очікувану інтенсивність молоковиведення при відповідній величині надоїв у середньому по групі дочок бутаяплідника при його оцінці.
Одночасність видоювання часток вим'я, як селекційний показник, має досить низьку питому вагу. Це зумовлено його низькою повторюваністю і складністю визначення без спеціального доїльного апарата. При збільшенні разових надоїв холосте доїння також зростає, а при збільшенні інтенсивності молоковиведення — зменшується.
Співвідношення надоїв із передніх часток до загального надою із вим'я або індекс є об'єктивним показником його розвитку і функціонального стану. Він значною мірою зумовлюється спадковістю і з віком зменшується. Відзначена його від'ємна кореляція з тривалістю холостого доїння і позитивна з інтенсивністю молоковиведення.
Кількість молока, одержаного при додоюванні руками, лише частково показує повноту видоювання корови апаратом. Цей найбільш мінливий показник молоковиведення має низьку повторюваність, зростає з віком і частково пропорційний величині разового надою. Але незважаючи на це, слід в кожному конкретному випадку дізнатися про причину великого об'єму ручного додоювання (наповзання стаканів на дійки, гальмування молоковиведення, погана підготовка до доїння чи несвоєчасне і неуміле машинне додоювання) і домагатися зниження кількості залишкового молока до мінімуму. Більш надійним критерієм оцінки повноти видоювання є об'єм (в абсолютних і відносних величинах) резидуального молока, але для масової селекції його визначення поки що технічно складне.
Щоб оцінити функціональні показники вим'я проводять спеціальне контрольне доїння звичайним або спеціальним (ДАЧ-ІМ чи функціонально подібним до нього) доїльним апаратом. При цьому слід простежити, щоб корова не була хвора і в охоті, а також суворо дотримувати правил підготовки тварин до доїння і самої техніки доїння. Для одержання достовірних результатів: із кожної дійки в окремий кухоль (на чорну пластинку) руками видоюють 2— 3 цівки молока і перевіряють наявність в ньому згустків крові, гною чи інших змін, що дає можливість не допустити до доїння корів, хворих на мастит; вим'я обмивають теплою (45—50 °С) водою або витирають спеціальною серветкою з дезинфікуючим розчином; насухо витирають рушником чи серветкою і проводять попередній (переддоїльний) масаж вим'я. Всі наведені (підготовчі) операції мають тривати в сумі не більше 40—60 с. Закінчивши підготовку вим'я до доїння і переконавшись, що корова припустила молоко, на дійки надівають доїльні стакани.
Для цього однією рукою беруть за колектор доїльного апарата і підводять його під вим'я, а другою відкривають клапан (зажим) і почергово, беручи доїльний стакан так, щоб великий і вказівний пальці були вільними і, при необхідності, допомагали спрямувати дійку в доїльний стакан, надівають їх на дійки. Спочатку стакани надівають на задню і передню дійки, що розміщені на протилежному від оператора боці, а потім — на задню і передню, розміщені біля нього. При доїнні на установці "Паралель" доїльні стакани надівають ззаду — спочатку на передні, а потім на задні дійки. Щоб при надіванні доїльних стаканів не було прососів повітря, необхідно при підніманні стакана вгору затискувати молочний патрубок. Крім того, під час доїння не слід фіксувати шайбу клапана колектора в положенні "промивання", оскільки це не дасть можливості автоматично відключити колектор від вакууму при випадковому спаданні стаканів із вим'я. "
Під час доїння стежать за поведінкою тварини і виділенням молока. Після значного зниження виділення молока або припинення його виділення з двох чи трьох дійок (орієнтовно через 3—5 хв після початку доїння) проводять машинне додоювання, Для цього однією рукою колектор з доїльними стаканами відтягують дещо вниз і вперед (на себе, назад), а другою — промацують і проводять масаж тих часток, що не видоїлися. Додоювання продовжують до припинення виділення молока із частки, що видоюється останньою (15 — 30 с), і знімають стакани доїльного апарата з дійок. Для цього однією рукою беруть колектор (молочні патрубки), а другою — закривають зажим (клапан). Потім пальцем натискують на гумову присоску одного із доїльних стаканів, впускають повітря і плавно знімають стакани з дійок. Ні в якому разі не можна знімати доїльні стакани, не впустивши під них повітря, а тим більше не відключивши вакуум. Це призводить до серйозних травм дійок. На сучасних доїльних установках дана операція виконується автоматично.
Дуже важливо своєчасно знімати доїльні стакани з дійок. Перетримка на вим'ї, особливо двотактних доїльних апаратів, викликає біль і у корови виробляється рефлекс гальмування на машинне доїння. Це спричинює збільшення часу видоювання, а потім такі корови під час доїння стають неспокійними й погано віддають молоко. У результаті знижуються надої і може виникнути мастит.
Після того, як зняли доїльні стакани, проводять ручне додоювання в окрему посудину і дійки змазують (обробляють) антисептичною емульсією. За кожне доїння враховують: кількість молока, одержаного за одне доїння (кг) окремо по кожній частці вим'я і всього надою (машинний надій) з точністю до 50 г; тривалість доїння і кількість молока, одержаного при додоюванні руками (з точністю до 10 мл).
При доїнні в доїльні відра та "Молокопровід" тривалість доїння визначають з допомогою секундоміра, починаючи з часу, коли в оглядових конусах доїльних стаканів (прозорій нижній частині колектора) з'являться перші цівки молока, до закінчення машинного додоювання з точністю до 0,1 хв. Для цього перед проведенням контрольного доїння циферблат секундоміра ділять червоною фарбою на десяті частки хвилини (0,1 хв = 6 с). Тривалість доїння за добу визначають як суму часу доїння вранці, в обід і ввечері — при триразовому і вранці та ввечері — при дворазовому доїнні.
Щоб визначити середню інтенсивність молоковиведення, необхідно надій за контрольне (уранішнє, обіднє чи вечірнє) доїння поділити на час, який витрачено для доїння.
Одночасність видоювання всіх часток вим'я (холосте доїння) визначають за різницею часу між закінченням виділення молока із частки, що видоїлася першою, і частки, що видоїлася останньою, спостерігаючи за виведенням молока через оглядові конуси доїльних стаканів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ“ на сторінці 13. Приємного читання.