Розділ «2. Інформаційне забезпечення статистики підприємств. Реєстри та звітність підприємств»

- повне охоплення всіх без винятку одиниць, які характеризують об'єкт спостереження;

- актуалізація бази даних реєстру за рахунок зміни характеристик його одиниць та їх кількості.

Завдяки таким особливостям реєстри у статистиці підприємств слугують унікальним інструментом, який на практиці використовується для контролю повноти участі респондентів у статистичних спостереженнях, для формування адресної частини генеральної сукупності одиниць спостереження, її стратифікації за різними ознаками (регіон, вид діяльності, форма господарювання) та проведення на цій основі різних видів вибіркових та інших несуцільних обстежень.

У європейській практиці реєстри підприємств вважають справжнім "золотим дном", особливо для організацій, які займаються розсиланням рекламних матеріалів, листів, інших інформаційних повідомлень різноманітними каналами зв'язку.

Усю сукупність реєстрів, які використовують у статистиці підприємств, за правовим та організаційним статусом можна поділити та дві основні групи: адміністративні реєстри та статистичні реєстри (рис. 2.1).

Особливістю адміністративних реєстрів є те, що вони забезпечують первинну ідентифікацію суб'єктів господарювання, яку в подальшому використовують всі адміністративні служби. На відміну від адміністративних, статистичні реєстри формуються і використовуються виключно органами державної статистики для статистичних цілей.

Рис. 2.1. Види реєстрів у статистиці підприємств

Центральне місце серед адміністративних реєстрів підприємств посідає Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), який з 2004 року формується на основі даних адміністративного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Ці реєстри забезпечують державний облік та єдину ідентифікацію суб'єктів господарювання, яку використовують всі адміністративні служби, насамперед, податкові та банківські.

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться поза її межами. Завдання та недоліки запровадження і використання ЄДРПОУ для проведення статистичних спостережень за діяльністю підприємств наведені на рис. 2.2.

Основним нормативним документом, який регламентує порядок ведення та актуалізації даних в ЄДРПОУ, є Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Згідно з ним, усі юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України, повинні бути внесені до ЄДРПОУ.

Рис. 2.2. Завдання та недоліки ЄДРПОУ

ЄДРПОУ має дворівневу структуру:

1-й рівень - регіональний. Ведення ЄДРПОУ на основі даних про підприємства та місцеві одиниці, розташовані у кожному регіоні, забезпечують відповідні регіональні управління статистики в областях, АР Крим, м. Києва та Севастополя. В усіх регіональних центрах є відділи, відповідальні за ведення ЄДРПОУ. До їхніх обов'язків належать: введення інформації в інтерактивному режимі, логічний контроль облікових карток, присвоєння відповідних кодів, актуалізація даних реєстру, а також виведення суб'єктів з ЄДРПОУ.

2-й рівень - центральний. На цьому рівні функціонування ЄДРПОУ забезпечують два відділи: Реєстру підприємств Центру обробки інформації Держстату (відповідає за ведення всієї бази ЄДРПОУ, підтримує технологію прийому інформації з регіональних баз ЄДРПОУ, контролює її, здійснює ведення класифікаторів) та відділ державних реєстрів і статистичних класифікацій Держстату України (здійснює методологічне керівництво та контроль за веденням ЄДРПОУ на регіональному і державному рівнях).

Інформаційний фонд ЄДРПОУ накопичує такі відомості про суб'єкти:

o ідентифікаційні - ідентифікаційний код і найменування суб'єкта;

o класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб'єкт, тощо;

o довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо;

o реєстраційні - відомості про створення, припинення діяльності суб'єктів і вчинення інших реєстраційних дій щодо них.

Ідентифікаційні коди з Реєстру присвоюють: