З плином часу кількість осіб, які мають функціональні обмеження в Україні, як і всьому світі, зростає. Оскільки викоренити інвалідність як явище неможливо, суспільство повинно спрямувати зусилля на те, щоб ці люди стали повноцінними членами суспільства, розділяли людські цінності, ієрархізували їх на основі оцінки стану свого здоров'я та реалізуовували свої інтереси відповідно до власних особливих потреб.
Не завжди можна подолати фізичний недолік людини, але потрібно зробити все, щоб навчити людей з певними вадами осмислено і продуктивно самореалізовуватись у суспільстві.
Ця проблема стосується як самих людей з обмеженими можливостями так і інших членів суспільства. Інвалідність завдає шкоди людині, і їй погрібно допомагати відчувати себе на рівних з іншими, бути самостійним.
Одним із основних завдань держави та інших соціальних інститутів є створення для осіб з функціональними обмеженнями необхідних умов для подолання перешкод, що стоять на заваді повноцінному житті у соціумі.
Важливим завданням є подолання стереотипів сприйняття людей з особливими потребами як меншовартісних, людей нижчого гатунку, суспільний тягар. Головною проблемою, яка потребує вирішення, є подолання соціальної ізоляції таких людей, обмеженості в можливостях їх спілкування, навчання, пошуку можливостей заробітку.
Формування толерантного ставлення суспільства до осіб з особливими потребами – великий крок до інтеграції людей з особливими потребами у суспільство. Толерантність прямо пов'язана з інформованістю про специфіку життя таких людей, їх досягненнями, їх власними перемогами, які здійснюються не завдяки обставинам, а всупереч їм. Велику роль у формуванні такої толерантності повинні відігравати ЗМІ, щоб інформація була представлена не тільки як заклик про допомогу та матеріальну підтримку на лікування людини з інвалідністю, а перш за все, – як презентацію життєвих успіхів людей з функціональними обмеженнями.
Особи с проблемами зору, слуху, люди з порушеною координацією руху, повністю або частково паралізовані визнаються інвалідами в силу помітних відхилень від нормального фізичного стану людини. Інвалідами визнаються також особи, які не мають зовнішніх відмінностей від звичайних людей, але страждають захворюваннями, що не дозволяють їм трудитися в різних сферах так, як це роблять здорові люди. Наприклад, людина, що страждає на ішемічну хворобу серця, не здатна виконувати важкі фізичні роботи, але розумова діяльність їй цілком під силу.
Слово "інвалід" почало вживатися у слов'янських мовах на початку XVIII ст., у значенні "безсилий, слабкий, важко поранений".
Використання термінології, яка принижує гідність людини, є порушенням її прав і призводить до стигматизації інвалідів (у т.ч. дітей) та їхніх родичів, тобто створюються певні негативні стереотипи, соціальні установки та атитюди стосовно людей з інтелектуальною, фізичною, сенсорною вадою, інвалідів.
В Україні поступово переходять від терміну "інвалід" до більш гуманного: "особа з обмеженими функціональними можливостями" або "людина з особливими потребами" [164].
Отже особа, яка має функціональні обмеження – це особа, яка має тимчасові або постійні порушення у фізичному та (або) психічному розвитку і яка потребує особливих умов в процесі життєдіяльності.
Обмежена життєдіяльність розуміється як будь-яке обмеження чи відсутність (в результаті порушення) здатності діяти у такий спосіб, який вважається нормальним для людини.
Розрізняють вроджені аномалії в розвитку, тобто ненормальності, вроджені відхилення від загальної закономірності розвитку людини, та втрата здоров'я – наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного та соціального неблагополучия людини.
Усі особи, які мають функціональні обмеження з різних підстав діляться на такі групи:
За віком:
• діти-інваліди;
• інваліди-дорослі.
За походженням інвалідності:
• інваліди з дитинства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями“ на сторінці 1. Приємного читання.
