Під соціальною роботою на підприємстві звичайно розуміють програми та послуги, що виконуються під управлінням або керівництвом трудового колективу із залученням соціальних працівників, які обслуговують членів колективу чи службовців, і що додають законну форму потребам соціального забезпечення трудової або промислової організації.
Соціальна робота на підприємстві включає використання добровольчим або приватним агентством кваліфікованих соціальних працівників, які забезпечують соціальне обслуговування або консультування на підставі соціального контрактної угоди з профспілкою або найманою організацією.
Функціонування соціальної служби на підприємстві може мати особливості, обумовлені її правовим статусом. Соціальна служба на підприємстві може мати статус:
• а) структурного підрозділу підприємства (тоді залежно від форми власності підприємства, вона може розглядатися як приватна, комунальна або державна);
• б) громадської організації, яка створюється за участі керівництва та працівників підприємства і фінансується за кошти підприємства, працівників, з інших джерел, передбачених українським законодавством;
• в) державної соціальної служби з державним фінансуванням (на великих промислових підприємствах можливе створення самостійних державних соціальних служб, на середніх і невеликих – пунктів соціальних послуг тощо).
Свою роль у розбудові соціальних служб на підприємствах зможуть відіграти соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді, особливо на тих підприємствах, де переважають молоді працівники.
На теперішньому етапі розвитку підприємств соціальна робота є інструментом управління людськими ресурсами – як наявними, так і потенційними. У її функції входять: мотивація персоналу та забезпечення високої продуктивності праці; підтримку здоров'я працівників і, тим самим, скорочення витрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю та інвалідністю; залучення та акумуляція кращих кадрів; створення сприятливого репутації підприємства перед соціальним оточенням: споживачами та потенційної робочої силою; підтримку соціальних стандартів, які є на інших підприємствах, конкурентоспроможності підприємства на галузевому та міжгалузевому ринку праці [154].
Виділяються такі напрямки роботи соціальної служби на підприємстві:
• 1. Проведення соціальних (соціологічних) досліджень.
• 2. Призначення і надання соціальної (матеріальної-грошової, натуральної) допомоги працівникам, які (або сім'ї яких) перебувають у важкій життєвій ситуації, іншим громадянам, якими опікується служба.
• 3. Надання психологічної, соціально-психологічної (наприклад, через тренінги) та соціально-педагогічної допомоги (послуг) працівникам та населенню.
• 4. Надання юридичної допомоги працівникам та населенню.
• 5. Надання інформаційно-освітніх послуг працівникам (наприклад, тренінги вмінь, самоменеджмент тощо).
• 6. Посередництво у вирішенні деструктивних виробничих та міжособистісних конфліктів між працівниками підприємства.
• 7. Організація залучення, навчання та діяльності волонтерів з числа працівників та залучених громадян, які не працюють на підприємстві (студентів, працівників соціальних служб, які розташовані на території громади тощо).
• 8. Розвиток соціальної активності працівників (наприклад, шляхом залучення їх до розроблення та реалізації різноманітних соціальних проектів).
• 9. Організація дозвілля працівників: мистецькі та технічні гуртки, клуби, туризм, спортивні змагання, проведення культурно-масових заходів (у т. ч. за участі самих працівників підприємства – самодіяльність).
• 10. Профілактика на підприємстві негативних соціальних явищ (алкоголізм, наркоманія, правопорушення, конфлікти тощо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи на підприємстві“ на сторінці 1. Приємного читання.
