Девіантна поведінка – поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.
Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у соціології, педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.
У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.
Науковці виділяють такі фактори ризику девіантної поведінки:
Біологічні:
• наслідки спадковості;
• вплив природного середовища;
• порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму;
• вроджені психопатії;
• мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.
Психологічні:
• акцентуації характеру;
• інфантилізм;
• підвищеній рівень тривожності;
• різноманітні реакції (емансипації, групування з друзями, відмови, компенсації, захоплення (хоббі);
• задоволення почуття цікавості;
• потяг до самоствердження;
• потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації.
Соціально-економічні:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою“ на сторінці 1. Приємного читання.
