Case-study – метод навчання, призначений для вдосконалення навичок і отримання досвіду в наступних областях: виявлення, відбір і вирішення проблем; робота з інформацією – осмислення значення деталей, описаних в ситуації; аналіз і синтез інформації і аргументів; робота з припущеннями і висновками; оцінка альтернатив; прийняття рішень; слухання та розуміння інших людей – навики групової роботи.
Метод case-study найбільш широко використовується у вивченні економіки і бізнес-наук. Вперше він був використаний у навчальному процесі в школі права Гарвардського університету у 1870 році. Застосування цього методу в Гарвардській школі бізнесу почалось у 1920 році. На сьогодні запровадження методу case-study знаходиться на стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених.
Безпосередня мета методу case-study – спільними зусиллями групи студентів проаналізувати ситуацію – case, яка має місце у реальному житті і розробити практичне рішення; закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми [123, с.64].
Ідеї методу case-study досить прості:
• 1. Метод призначений для отримання знань з дисциплін, істина в яких плюралістична, тобто немає однозначної відповіді на поставлене питання, а є кілька відповідей, які можуть змагатися за ступенем істинності; завдання викладання при цьому відразу відхиляється від класичної схеми і орієнтоване на отримання не єдиної, а багатьох істин і орієнтацію в їх проблемному полі.
• 2. Акцент навчання переноситься не так на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення, на співтворчість учня і викладача; звідси принципова відмінність методу case-study від традиційних методик – демократія в процесі отримання знання, коли учень по суті справи рівноправний з іншими учнями і викладачем у процесі обговорення проблеми.
• 3. Технологія методу полягає в наступному: за певними правилами розробляється модель конкретної ситуації, що сталася в реальному житті, і відображається той комплекс знань і практичних навичок, які учням потрібно отримати; при цьому викладач виступає в ролі ведучого, генеруючого питання, фіксуючого відповіді, що підтримує дискусію, тобто в ролі диспетчера процесу співтворчості.
• 4. Безсумнівною перевагою методу ситуаційного аналізу є не тільки отримання знань і формування практичних навичок, а й розвиток системи цінностей, життєвих установок, своєрідного світовідчуття і миротворення.
• 5. У методі case-study долається класичний дефект традиційного навчання, пов'язаний з "сухістю", неемоційним викладом матеріалу – емоцій, творчої конкуренції і навіть боротьби в цьому методі так багато, що добре організоване обговорення кейса може нагадувати театральний спектакль.
Дослідницька стратегія case-study – дослідження випадку – використовується фахівцями різних соціальних дисциплін і здавна пов'язана і з соціальною роботою. Причина – в "збігу інтересів". Суть case-study полягає в тому, щоб якомога детальніше, всебічно і контекстно вивчити певний випадок; ті ж цілі переслідує і соціальний працівник, прагнучи скласти найбільш повне уявлення про свого конкретного клієнта або узагальненого об'єкта соціальної роботи.
Один з ранніх класичних прикладів кейс-стаді – книга Кліффорда Шоу "Джек-Роллер". У 1920-х pp. К.Шоу, вивчаючи підліткову делінквентність, просив хлопчаків, відпущених під чесне слово з корекційних закладів, написати свою історію. Потім він доповнював ці розповіді даними поліцейських звітів, матеріалами суду, висновками медиків, психіатрів, психологів та іншими матеріалами. Все це разом утворило те, що він назвав історією випадку [67, с. 131].
Завдяки достоїнству з'єднання описовості і аналітизму в кейс-стаді, цей метод набув широкої популярності не тільки в різних науках, а й стосовно різних предметних специфік, включаючи найбільш складні і важкодоступні для вивчення сфери. Ця якість кейс-стаді робить його надзвичайно привабливим для соціальної роботи, де дослідники мають справу з особливою, можна сказати, девіантною соціальною реальністю. Будучи об'єктом вивчення, ця реальність виявляє недостатність дослідного інструменту, побудованого на "чистої" аналітиці. Детальний опис того, що відбувається з точки зору самих дійових осіб – з усіма їх забобонами, емоціями і своєрідністю – виявляється не менш важливим, ніж неупереджений аналіз з точки зору стороннього спостерігача. Крім того, у ряді випадків "девіантна реальність" просто не піддається вивченню за допомогою стандартного анкетування або тестування. Кожна людина нещасна по-своєму, тому болючий, травматичний досвід дуже важко втиснути в формалізовані бланки, не кажучи вже про якість спілкування дослідника і досліджуваного в подібній ситуації.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод case-study в соціальній роботі“ на сторінці 1. Приємного читання.
