Виділяючи соціальні технології в соціальній роботі як науці, необхідно враховувати, що вона являє собою таку сферу людської діяльності, функція якої – вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про певний вид дійсності соціальної роботи (а при розумінні соціальної роботи в широкому сенсі – соціальні відносини, соціальну сферу).
Одним з найважливіших завдань соціальної роботи як науки є аналіз існуючих форм і методів соціальної роботи, розробка оптимальних методів і технологій вирішення різних соціальних та інших проблем стосовно різних осіб, верств і груп населення.
Коли мова йде про соціальну роботу як навчальну дисципліну (цикл навчальних дисциплін), сутністю соціальних технологій є цілісне уявлення про зміст соціальної роботи, її основні напрямки, інструментарії, методи та організації, тобто ці технології мають в основному навчальний, інформаційний характер.
У цьому зв'язку важливо розрізняти загальне й особливе в технологіях освіти в області соціальної роботи, що пов'язано з системою навчання; отримання середньої спеціальної та вищої освіти (з урахуванням ступенів вищої освіти, неповної вищої освіти, бакалаврату, спеціальної освіти, магістратури), аспірантури і докторантури, системи підвищення кваліфікації та самоосвіти [139].
Розглядаючи соціальну роботу як особливий вид діяльності, сутність соціальних технологій можна інтерпретувати в першу чергу як сукупність прийомів, методів і дій державних, громадських та приватних організацій, фахівців і активістів, спрямованих на надання допомоги людям, підтримки, захисту, особливо так званим вразливим верствам і групам населення. Саме в соціальній роботі як діяльності в концентрованому вигляді соціальні технології постають як узагальнення накопичених і систематизованих теоретичних знань, досвіду, навичок і практики роботи суб'єктів соціальної діяльності.
Такий загальний підхід дозволяє, на наш погляд, зробити наступний крок на шляху конкретизації технологій, застосовуваних у соціальній роботі (маються на увазі фактично всі три згаданих аспекти соціальної роботи, в яких технології виступають переважно у формі знань, умінь, досвіду, практики).
Можна стверджувати, що найважливішими умовами технологізації практичної діяльності в соціальній сфері є такі:
• об'єкт впливу має певний ступінь складності;
• необхідність виділення елементів системи об'єкта соціального впливу;
• наявність можливості формалізації реальних процесів і демонстрації їх у вигляді певних операцій, процедур, показників;
• наявність можливості відтворення і повторюваності операцій, процедур чи показників у нових умовах.
Отже, провідна перевага технологічного підходу до соціальних процесів полягає в науковому підборі таких методів, засобів і способів діяльності, за допомогою яких можна забезпечити її максимальну результативність.
Ключовою ланкою будь-якої технології є детальне визначення кінцевого результату і чіткого шляху його досягнення. Ще однією з позитивних властивостей технології є відтворення, тобто можливість її реалізації іншою людиною після спеціального навчання, освоєння.
Загалом, технології соціальної роботи можна розглядати як систему оптимальних способів перетворення, регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей, орієнтованих на соціальне обслуговування, допомогу і підтримку громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації [176, с.95].
До універсальних (застосовних для багатьох об'єктів соціальної роботи) технологій соціальної роботи можна віднести:
• соціальну діагностику;
• проектування;
• соціальне прогнозування;
• соціальну профілактику та адаптацію;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка технологій в соціальній роботі“ на сторінці 1. Приємного читання.
