Поняття, структура й типологія соціальних технологій
Технологія (від гр. techne – мистецтво, майстерність, вміння + logos – вчення) – система знань про способи й засоби обробки і якісного перетворення об'єкта.
Технологізація соціальної сфери, поняття "соціальна технологія" утвердились не відразу. Ще в 70-х pp. XX ст. піддавалась сумніву сама можливість технологізації соціальної сфери. Однією з перших робіт, в якій ґрунтовно розглядалося поняття "соціальна технологія", була монографія болгарського вченого Ніколи Стефанова "Суспільні науки і соціальна технологія". Він підкреслював, що соціальні процеси, якими б складними вони не були, піддаються технологізації.
У науковій літературі є різні підходи до визначення сутності соціальних технологій. Зокрема стверджується, що технологія – це:
• спосіб управління, регулювання і планування соціальних процесів;
• сукупність прийомів, методів і впливів, що застосовуються для досягнення поставлених цілей;
• мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки і якісного перетворення об'єкта;
• система знань про способи і засоби обробки якісного перетворення об'єкта;
• переведення мови науки на конкретну мову рішень, нормативів;
• спосіб цілеспрямованого вирішення суспільних проблем у вигляді певного набору процедур і операцій;
• практична діяльність, яка характеризується раціональною послідовністю використання інструментарію для досягнення якісних результатів праці.
Будучи необхідним елементом людської діяльності, технологія відповідає на запитання "як це зробити", припускаючи наявність певного порядку, правил, норм, заборон, ланцюжок процедур і операцій, етапів реалізації в будь-якому виді діяльності, будь то виробництво автомобілів або морозива, розробка нових комп'ютерних програм або підготовка фахівця, формування нового колективу або гідних умов життєдіяльності людей. Одним з перших дослідників, які розглядали проблему формування соціальних технологій на концептуальному рівні, був американський філософ Поппер. При цьому, вихідний пункт міркувань Поппера полягав у тому, що до середини XX століття макросоціальні теорії, а також різні соціально-утопічні теорії і створені на їх основі проекти по внесенню змін в існуючі соціальні системи, довели свою неспроможність як факторів принципової і глобальної перебудови суспільства. На думку К. Поппера, соціальне життя не потребує тотального перетворення і супроводжуючого його тотального насильства. Вдосконалення соціальної системи можливо в процесі поступової, "часткової" роботи, тобто соціальної технології, спрямованої на вирішення конкретних вад соціального життя.
Виходячи з такого розуміння, К. Поппер визначив соціальні технології як спосіб застосування теоретичних висновків в практичних цілях.
Серед трактувань цього поняття, що дані в тлумачному словнику "Социальные технологи" (1995), можна виділити визначення М. Маркова, В. Дудченка, В. Макаревича. На думку М. Маркова, соціальна технологія являє собою спосіб реалізації складного процесу шляхом розчленування його на систему послідовних процедур і операцій, які слід виконувати однозначно. У визначенні В. Дудченка і В. Макаревича акцент робиться на можливості відтворення соціального процесу [58].
На думку професора В. Іванова, соціальні технології – це сукупність операцій, процедур соціального впливу для отримання оптимального соціального результату.
Кожне із наведених визначень соціальної технології відображує її певний істотний аспект, що має важливе значення для загальної характеристики як соціальної технології, так і технології соціальної роботи. Найбільш поширене визначення соціальних технологій наступне: соціальні технології – це система знань про оптимальні способи перетворення і регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей, а також сама практика алгоритмічного застосування оптимальних способів перетворення і регулювання соціальних відносин і процесів.
У сучасному понятті "технологія" виділяють три аспекти:
• науковий: технологія являє собою науково розроблене рішення певної проблеми, що ґрунтується на досягненнях теорії і практики;
• формально-описовий: технологія – це модель, опис цілей, змісту, методів і засобів, алгоритмів дій, що застосовуються для досягнення запланованих результатів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
