Проектування (від лат. projektus – кинутий вперед) – специфічна діяльність, результатом якої є науково-теоретично і практично обґрунтоване визначення варіантів прогнозованого і планового розвитку нових процесів і явищ.
Проектування – одна із форм відображення дійсності, процес створення прообразу (прототипу) об'єкта, явища чи процесу.
Метою проектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається створення) об'єкти, явища, процеси, які б відповідали бажаним якостям.
За своєю сутністю проектування охоплює практично всі сфери діяльності людини і суспільства, тісно взаємодіючи, з одного боку,
із прогнозуванням, з іншого – з плануванням та іншими функціями управління.
Серед найбільш частих дефініцій проектування, що зустрічаються у вітчизняній і зарубіжній літературі, можна назвати такі:
• проектування – пристосування засобів, що є в наявності, для досягнення мети, координація складових частин чи окремих дій для отримання необхідного результату;
• проектування – це конструювання варіантів оптимального з точки зору мети майбутнього стану об'єкта;
• проектування – це моделювання дій до їх здійснення, допоки не з'явиться повна впевненість у кінцевому результаті;
• проектування – прийняття рішень в умовах невизначеності.
У сучасних умовах зростаючою потребою стає проектування соціальних систем, яке в принципі зводиться до визначення майбутнього стану конкретного соціального об'єкта, процесу в межах певної програми і плану.
Соціальне проектування стало науковою і практичною проблемою не так давно. Ще в 70 pp. XX ст. переважно писали про соціальне планування.
Узагальнюючи, можна визначити соціальне проектування як конструювання соціальної дійсності.
Основними елементами проектної діяльності, її найважливішими теоретичними категоріями є конструювання, система, об'єкт, суб'єкт проектування, методи соціального проектування, умови проектування, механізми соціального проектування.
Основною метою соціального проектування як специфічної управлінської діяльності є створення проектів.
Соціальний проект призначається для відображення майбутнього бажаного стану системи, що виникає внаслідок певних дій людей, за наявності певних фінансових, трудових, матеріальних і інших ресурсів, у тому числі інтелектуальних, пізнавальних, евристичних, ціннісних.
Соціальний проект являє собою такий різновид програми, де відображені не тільки актуальні орієнтири, загальні завдання, а й уточнені терміни досягнення конкретних завдань, скоординовані зусилля виконавців на основі глибокого вивчення початкового рівня розвитку об'єкта і використання соціальних нормативів.
Інформаційний аспект в технологіях соціального проектування займає особливе місце – це сукупність знань, інформації, даних і повідомлень, які формуються і відтворюються в суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, класами, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин між людиною, суспільством і природою.
Поетапно процес соціального проектування може бути представлений наступним чином:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології проектування в соціальній роботі“ на сторінці 1. Приємного читання.
