Особливістю національного складу населення України є його поліетнічність. В Україні, як і в інших країнах, де проживають етнічні меншості, проблемами етнічних груп на соціальному рівні є більш високий рівень безробіття, ніж у середньому по країні, більш високі показники рівня бідності серед їхніх представників. На індивідуальному рівні відзначаються особливий психологічний настрій (відчуття неповноцінності) у цих людей і неадекватність соціального статусу, обумовлена етнічною приналежністю. Загальна дискримінація, від якої страждають представники етнічних меншостей, збільшується внутрішньо-етнічними і міжособистісними проблемами, нерідкими серед членів етнічної громади.
Фактично не вирішеними в Україні залишаються питання формування ефективної етно-національної політики, розвитку теорії та практики соціальної роботи з етнічними групами, уточнення напрямів та форм роботи соціальних служб з представниками окремих етнічних груп.
В академічній традиції соціальної роботи і соціальної політики проблема етнічних розходжень поступово стає предметом спеціального обговорення, так само, як і питання тендерної і вікової нерівності. Аналіз навчальних посібників з соціальної політики, соціальної роботи і соціальної медицини показує, що існуючий у них дискурс про мультикультуралізм, анти-дискримінаційну практику і права людини відбиває розвиток досліджень у даній області. Однак, слід зазначити про вкрай малу кількість публікацій з питань організації соціальної роботи з етнічними групами в Україні.
В етно-національній структурі українського суспільства за часовим критерієм можна виокремити усталені та неусталені етнічні групи. Усталені етнічні групи – це групи, які живуть в Україні протягом двох чи більше поколінь. Усталеною етнічною групою можна вважати групу, якщо її представники другого (чи більше) покоління досягай працездатного віку. Якщо жоден представник цієї групи, що народився в Україні, не досяг працездатного віку, то ця етнічна група є неусталеною.
Соціальна робота з етнічними групами у широкому розумінні передбачає створення умов для нормального функціонування всього суспільства, нормального розвитку всіх груп населення, у тому числі етнічних груп, використання технологій з запобігання, недопущення конфліктних ситуацій, кризових явищ у міжетнічному середовищі.
Таким чином, соціальна робота з етнічними групами у широкому розумінні, на нашу думку, виходить за рамки вирішення суто етнічних питань і здійснюється в межах діяльності усієї структури органів соціальної роботи в рамках завдань, властивих конкретним органам соціальної роботи (технології соціальної діагностики, соціальної профілактики, соціальної реабілітації тощо). За такого підходу, при організації соціальної роботи з представниками етнічних меншин критерії етнічної приналежності майже не враховуються, поступаю- чись місцем іншим критеріям (віковим, тендерним, матеріальним, поведінковим тощо).
Соціальна робота з етнічними групами у вузькому розумінні передбачає вирішення проблем, зміну середовища мешкання представників окремих етнічних груп з метою досягнення рівня життя інших етнічних груп, що проживають на даній території (села, району, області, усієї країни). При цьому у визначених умовах (у період заселення, з урахуванням рівня життя даних груп і т.д.) цим групам можуть і повинні надаватися визначені пільги для поліпшення їхнього життя в новій для них обстановці [166].
Соціальна робота з етнічними групами в Україні має здійснюватись на принципах:
• 1) рівності прав і свобод людини незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови, народження чи інших обставин;
• 2) вільного здійснення громадянами своїх етнокультурних прав і реалізації інтересів задля збереження й розвитку національної, етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності;
• 3) сприяння задоволенню етнокультурних прав представників української нації, корінних народів і національних меншин (етнічних груп) шляхом створення законодавчих умов для їх реалізації;
• 4) визнання поліетнічності українського суспільства цінністю, що потребує захисту й збереження;
• 5) пріоритету територіальної цілісності й державного суверенітету України щодо територіального самовизначення осіб, які належать до корінних народів чи національних меншин (етнічних груп);
• 6) здійснення захисту прав та інтересів української нації, корінних народів і національних меншин (етнічних груп) шляхом забезпечення індивідуальних прав осіб, які належать до цих спільнот;
• 7) забезпечення прав осіб, які належать до української нації, корінних народів і національних меншин (етнічних груп) як невід'ємної частини загальновизнаних прав людини і основоположних свобод;
• 8) забезпечення права громадянина вільно обирати та відновлювати належність до української нації, корінного народу чи національної меншини (етнічної групи), виявляти своє національне та/або етнічне самоусвідомлення;
• 9) недопущення примусової асиміляції представників української нації, корінних народів і національних меншин (етнічних груп);
• 10) запобігання міжетнічним конфліктам;
• 11) утвердження міжетнічної злагоди у суспільстві, протидія будь- яким проявам ксенофобії, розпалюванню расової, національної, етнічної, релігійної ворожнечі;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами“ на сторінці 1. Приємного читання.
