Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому.
Слово "monitor" пішло від латинського monere, що означає "радити, попереджувати, нагадувати".
Поняття "моніторинг" стало використовуватися досить давно, приймаючи різні значення, але завжди виражаючи щось пов'язане з контролем, спостереженням за якимись явищами, подіями, діями. Цікаво, що в кінці XVIII – на початку XIX століття словом "монітор" називали помічника викладача, що здійснював спостереження (нагляд) за учнями у відсутність викладача.
У більш наближені до наших днів часи відповідним поняттям стали називати різновид контрольних приладів. У природничих науках термін "моніторинг" почав застосовуватися для позначення контролю в технологічних процесах, в екологічних дослідженнях. Потім термін "моніторинг" став входити в політичну практику і її вивчення, позначаючи систему відстеження політичних процесів з метою своєчасного попередження небажаних подій.
Врешті решт поняття "моніторинг" набуло широкого, загального значення, позначаючи систему збору інформації, регулярного спостереження, оцінки і прогнозу, спеціально організоване систематичне спостереження за станом певних об'єктів.
Початком запровадження моніторингу в практичну діяльність – здійснення моніторингових досліджень – можна вважати кінець XX століття, хоча методи і принципи моніторингу вже використовувалися до того часу в рамках здійснення різного роду практик
Вчені, які займаються проблемами соціального управління, розглядають соціальний моніторинг як спосіб пізнавальної і наочно-практичної діяльності, що забезпечує, в поєднанні з іншими методами, комплексну оперативну і адекватну оцінку соціальних ситуацій, яка дозволяє здійснювати ефективне прогнозування і вироблення оптимальних управлінських рішень.
Безперечним може вважатися, що моніторинг – це система періодичного спостереження за тими або іншими об'єктами, збору інформації про їх стан (можна ще додати: здійснюваного із заданою періодичністю). Природно, що при цьому здійснюється порівняння результатів спостережень, вироблених, очевидно, на різних часових рубежах їх проведення. У зв'язку з цим додатково підкреслимо, що при всіх спостереженнях, що періодично повторюються, використовується одна і та сама (принаймні, в своїй основі) система базових індикаторів.
Нарешті, накопичення періодично збираної інформації проводиться з метою оцінки змінних станів об'єктів спостереження, виявлення тенденцій їх розвитку і прогнозування майбутніх станів.
Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.
Теоретичною базою моніторингу слугує програма збору інформації, розробка форм представлення і збереження цієї інформації, технічною – розгалужена мережа каналів зв'язку, яка охоплює всі об'єкти спостереження, крупний головний обчислювальний центр і більш дрібні (обласні, районні, міські) обчислювальні центри [108, с. 248].
Спеціалісти виділяють такі основні риси соціального моніторингу:
• 1) охоплення найбільш значних соціальних явищ у суспільстві;
• 2) наявність певного постійного складу показників і індикаторів (соціологічних і статистичних);
• 3) наявність тимчасових показників, які доповнюють основну систему і які змінюються в залежності від потреб користувача, що забезпечує гнучкість системи моніторингу;
• 4) передача даних каналами зв'язку на центральний обчислювальний центр, їх обробка і збереження;
• 5) проведення моніторингу з єдиного організаційного центру;
• 6) організація доступу споживачів до наявної інформації.
Безсумнівна перевага моніторингу, у порівнянні з разовими
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод моніторингу в соціальній роботі“ на сторінці 1. Приємного читання.
