Технології соціальної роботи з молоддю

Технології соціальної роботи

Молодь як специфічна соціально-демографічна група суспільства характеризується не лише віковими ознаками, а й місцем, яке вона посідає у соціальній структурі суспільства, особливостями соціального становлення, своїм суспільним призначенням. Саме молодь виступає провідником демографічного, соціально-економічного, політичного та духовного поступу, визначальним чинником перетворень, адекватних назрілим потребам і викликам часу. Від того, наскільки буде молоде покоління готове взяти на себе відповідальність за розвиток держави, як активно і конструктивно приєднається до суспільних процесів, наскільки ініціативно воно братиме участь у розв'язанні нагальних завдань, значною мірою залежить доля країни, завтрашній день якої належить саме молоді. Все це зумовлює необхідність здійснення ефективної молодіжної політики [61, с. 27].

Під державною молодіжною політикою розуміється діяльність держави, спрямована на створення правових, економічних й організаційних умов і гарантій для самореалізації особистості молодої людини, розвитку молодіжних об'єднань, рухів та ініціатив. Підвалини державної молодіжної політики в незалежній Україні було закладено прийняттям Верховною Радою України Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" (15 грудня 1992 р.) та Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (5 лютого 1993 р.).

Декларація "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" визначила місце державної молодіжної політики в діяльності держави, головні завдання та принципи її здійснення. Головними напрямами державної молодіжної політики було названо такі:

• розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді,

• поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;

• забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;

• створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, охороні та відтворенні навколишнього середовища;

• формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;

• охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували збереження і зміцнення генофонду України.

Декларація стала основою для подальшого розвитку молодіжної політики, її правової бази та практичної діяльності. Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначено загальні засади створення організаційних, соціально- економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян в інтересах особистості, суспільства та держави. Важливим кроком у розвитку нормативно-правової бази молодіжної політики стало прийняття 1 грудня 1998 р. Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації". Ним було визначено особливості організаційних і правових засад утворення й діяльності об'єднань молодих громадян та державні гарантії забезпечення їх діяльності.

21 червня 2001 р. прийнято Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", яким регламентувалася діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, спрямована на створення спеціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей і молоді, захист їх конституційних прав, свобод та законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб. У цьому законодавчому акті визначено, що суб'єктами соціальної роботи є уповноважені органи (органи виконавчої впади й місцевого самоврядування, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, підприємства, установи та організації) і фахівці соціальної роботи.

Центри соціальних служб для молоді та їх спеціалізовані служби є головними уповноваженими державою органами, які здійснюють соціальну роботу з дітьми та молоддю. Об'єктами цієї діяльності виступають діти, молодь та члени їх сімей, професійні та інші колективи, соціальні групи. Сферами здійснення соціальної роботи визнано такі: громадська, економічна, освітня, виховна, культурна, оздоровча [92, с.76].

За роки незалежності було прийнято понад 700 Законів України, близько 800 підзаконних нормативно-правових актів, які тією чи іншою мірою спрямовані на вирішення молодіжних проблем. У країні проведено значну роботу щодо створення законодавчо-нормативної бази для молодіжної політики, яка є зараз однією з кращих серед тих, що діють в усіх країнах пострадянського простору.

Одним із найголовніших напрямків діяльності соціальних працівників в рамках роботи з молоддю є вирішення питань соціальної допомоги, надання соціальних послуг, профілактики та реабілітації молоді.

Основним завданням соціальної роботи є вироблення у молоді здатності самостійно вирішувати свої проблеми, адаптуватися до нових соціально-економічних умов ринкової економіки, отримати навички самостійного життя і брати участь у громадському самоуправлінні. Суб'єкт цього виду діяльності – соціальні служби для молоді, що являють собою сукупність державних і недержавних структур, спеціалізованих закладів з надання соціальної допомоги й захисту молодих людей, підтримки їхніх ініціатив.

На державному рівні функціонує Український державний центр соціальних служб для молоді. На регіональному рівні в Україні діють 27 регіональних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦССМ). На місцевому рівні в кожному регіоні діють районні, міські та районні в містах центри ССМ.

Особливу увагу тут приділяють таким завданням, як надання різноманітних соціальних послуг, соціально-медичної, психолого- педагогічної, правової, інформаційної та інших видів соціальної допомоги, консультування дітей та молоді. При цьому всі ці види соціальної допомоги молоді можуть здійснюватися в різних формах: очних, заочних, стаціонарних, комплексних. Ведеться також розробка та здійснюються заходи щодо створення умов, достатніх для комфортної й успішної життєдіяльності різних категорій дітей та молоді; соціально-профілактична робота серед дітей та молоді; застосовується комплекс заходів, спрямованих на подолання негативних явищ; розробляються та впроваджуються реабілітаційні програми, змістом яких є відновлення соціальних функцій, морального, психічного й фізичного стану молоді, пристосування до безпечних соціальних і сімейних умов життєдіяльності, а також надається допомога дітям, молоді, які зазнали жорстокості та насильства від інших чи потрапили в екстремальні ситуації; здійснюється міжнародне співробітництво, вивчається й поширюється міжнародний досвід роботи з питань соціальної підтримки, допомоги й захисту дітей та молоді; ведеться співпраця з центральними та місцевими органами самоврядування, підприємствами, установами, громадськими організаціями, фізичними особами у вирішенні питань соціальної підтримки й соціального розвитку дітей та молоді; здійснюється сприяння дитячим, молодіжним організаціям та окремим громадянам у їх освітньо-культурному й фізичному розвитку, участі в трудовій та суспільно-корисній діяльності [61, с.54].

Важливою є регіональна молодіжна політика. Основні форми і методи провадження державної молодіжної політики на місцях переважно є спільними для всіх регіонів. Фестивалі, конкурси, вікторини, олімпіади, наставництво та багато інших форм сприяння соціальному становленню і розвитку молоді пройшли апробацію й зарекомендували себе ще з радянських часів, інші (молодіжні біржі та центри праці, молодіжні бізнес-інкубатори, центри розвитку, служби "Телефону довіри" та ін.) набули поширення в Україні нової доби.

Водночас регіональний та адміністративно-територіальний поділ України, специфіка окремих регіонів вимагають певних особливостей у підході до соціальної роботи з молоддю. Насамперед вони полягають у виділенні пріоритетних напрямів діяльності її суб'єктів, їх активності, що, у свою чергу, ґрунтується на відмінності місцевих умов, зокрема, таких з них, як демографічна ситуація; регіональні етнічні і культурні традиції; структура народного господарства та фінансово-економічне становище регіону; природно-географічні умови; історичні тощо, тобто залежать від чинників, більшою чи меншою мірою визначальних у конкретній місцевості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з молоддю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ВИД НАУКОВОГО ЗНАННЯ

  • Об'єкт, предмет та суб'єкти соціальної роботи

  • Функції, структура, рівні соціальної роботи

  • Система методів соціальної роботи

  • Загальнонаукові (філософські) методи

  • Спеціальні методи у соціальній роботі

  • Соціально-економічні методи

  • Медико-соціальні методи в соціальній роботі

  • Соціально-педагогічні методи в соціальній роботі

  • Соціально-психологічні методи в соціальній роботі

  • Організаційно-розпорядчі методи в соціальній роботі

  • Метод моніторингу в соціальній роботі

  • Соціологічні методи соціальної роботи. Контент-аналіз

  • Метод case-study в соціальній роботі

  • ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Організаційні форми соціальної роботи

  • Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників

  • Особистість соціального працівника: індивідуальні якості

  • Особливості професійної освіти соціальних працівників

  • Критерії ефективності соціальної роботи

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення

  • Зв'язок інновацій з соціальною роботою. Інноваційні соціальні технології і соціальні інновації

  • Основні характеристики інноваційної діяльності в соціальній роботі

  • Типи інновацій в соціальній роботі

  • ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Специфіка технологій в соціальній роботі

  • Соціальна діагностика як технологія соціальної роботи

  • Технології проектування в соціальній роботі

  • Технології соціального прогнозування

  • Технології соціальної профілактики та адаптації

  • Технологи соціальної реабілітації та терапії

  • Технології групової роботи

  • Технології консультування та посередництва

  • Технології зв'язків з громадськістю

  • КОНКРЕТНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ

  • Технології соціальної роботи з дітьми

  • Технології соціальної роботи з підлітками

  • Технології соціальної роботи з молоддю
  • Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю

  • Технології соціальної роботи з людьми зрілого віку

  • Технології соціальної роботи з людьми похилого піку

  • Технології соціальної роботи з сім'єю

  • Моделі, напрямки і технології соціальної роботи з сім'ями різних типів

  • Соціальна робота з молодою сім'єю

  • Соціальна робота з прийомною сім'єю

  • Соціальна робота з багатодітною сім'єю

  • Соціальна робота з неблагополучною сім'єю

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРУП РИЗИКУ

  • Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

  • Технології соціальної роботи з жінками

  • Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями

  • Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми

  • Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на ВІЛ/СНІД

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на туберкульоз

  • Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою

  • Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду

  • Технології соціальної роботи з особами без постійного місця проживання

  • Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами

  • Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами

  • ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ

  • Технології соціальної роботи в системі освіти

  • Технології соціальної роботи у сфері культури та дозвілля

  • Технології соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей

  • Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері

  • Специфіка технологій соціальної роботи у системі пенітенціарних закладів

  • Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості

  • Технології соціальної роботи на підприємстві

  • ГЛОСАРІЙ