Слово "консультування" походити від лат. consultare, що означає "радитися", "піклуватися". В українській мові це слово означає "порада, роз'яснення спеціаліста з будь-якого питання, бесіда з метою розширення і поглиблення знань".
Розгляд консультативної діяльності як одного з видів професійної діяльності соціального працівника потребує деталізації сутності та особливої діяльності консультанта як суб'єкта професійної взаємодії з клієнтом-об'єктом.
Консультант – це фахівець (компетентна особа), який здійснює консультативну діяльність з метою інформування, допомоги та підтримки у знаходженні шляхів вирішення проблемних ситуацій клієнта.
Клієнт, у практиці діяльності соціального працівника, це особа, яка звернулася з проханням про допомогу до відповідної соціальної служби чи спеціаліста й користується Їхніми послугами. У консультуванні клієнт виступає користувачем послуг та суб'єктом подолання власних проблем.
Консультативний процес обумовлений взаємодією консультанта і клієнта, що передбачає певний зміст.
Взаємодія є процесом безпосереднього впливу різних об'єктів (суб'єктів) один на одного, взаємозалежного обміну діями, що характеризується взаємообумовленістю, причинно-наслідковім взаємозв'язком.
У науковій літературі соціальне консультування пояснюється у психологічній і соціальній парадигмах як особливий вид допомоги клієнту та соціальним групам.
Виділяють шість видів допоміжних стратегій:
• 1) надання порад: пропонування людині своєї думки щодо найкращого способу дій в ситуації, що склалася;
• 2) надання інформації: надання людині інформації, якої вона потребує в ситуації, що склалася;
• 3) безпосередні дії: робити будь-що від імені іншої особи чи надавати необхідні послуги (доставляти продукти, надавати позику, здійснювати втручання в кризовій ситуації);
• 4) навчання: допомога в оволодінні фактами, знаннями і навичками, які сприяють поліпшенню ситуації;
• 5) системні зміни: вплив на системи, які викликають у людей труднощі, з метою удосконалення цих систем, тобто робота з організаційного розвитку;
• 6) консультування: допомога в аналізі проблем, проясненні конфліктних зон, знаходження альтернативних шляхів виходу й прийняття рішень, тобто підтримка людей в плані допомоги самим собі.
На основі узагальнення класифікацій видів та напрямів консультативної діяльності здійснено спробу визначити підхід до класифікаційних ознак та видів соціального консультування з точки зору практики соціальної роботи, а саме:
• за кількістю клієнтів консультування: індивідуальне, групове;
• за тривалістю: короткотермінове (одноразове), довготермінове (проводиться протягом кількох зустрічей), оперативне (швидкої скоординованості);
• за видами контакту: очне (безпосередній контакт), заочне чи дистанційне (телефонне консультування, листування);
• за місцем проведення (кабінетне, вуличне);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології консультування та посередництва“ на сторінці 1. Приємного читання.
