Соціально-економічні методи

Технології соціальної роботи

Соціально-економічні методи спрямовані на задоволення матеріальних, національних, сімейних та інших інтересів й потреб клієнтів. Провідну роль при цьому відіграють матеріальне мотивування і підтримка життєдіяльності окремих людей і соціальних груп, які відчувають у ній потребу. Ці методи застосовуються через надання натуральної і фінансової допомоги, встановлення пільг, одноразових субсидій і компенсацій, патронаж, побутове обслуговування, моральне заохочення, санкції тощо

В Україні, як і в будь-якій цивілізованій соціальній державі, економіка повинна сприяти задоволенню матеріальних, соціальних, духовних потреб і потреб людини.

Новим критерієм соціально орієнтованої економіки мають стати стабільність економічного зростання держави, підвищення життєвого рівня населення, гарантована захищеність людей, не зайнятих активно у сфері матеріального виробництва та послуг [120, с. 168].

Економіка була і залишається визначальною матеріальною основою вирішення всіх соціальних завдань. Саме в соціальній сфері реалізуються результати економічної діяльності суспільства, створюються реальні економічні гарантії для нормальної життєдіяльності громадян. Рівень розвиненості соціальної сфери, у свою чергу, багатосторонньо впливає на можливості функціонування економіки.

З цієї причини соціальний захист населення повинен будуватися на основі свідомого використання економічних законів, що забезпечують єдність інтересів суспільства і окремої особистості; він нездійсненний без опори на соціально-економічні принципи управління соціальної сфери і підвищення результативності її діяльності.

У процесі розробки та використання соціальних технологій особлива увага повинна приділятися системному аналізу економічних процесів у суспільстві, їх впливу на динаміку добробуту населення, прогнози її зміни, а також можливостям держави надавати економічний захист населенню від негативних наслідків ринкових відносин – розшарування суспільства, безробіття, інфляції та ін.

Розвиток і функціонування кожної господарської галузі здійснюються у відповідності з економічними законами, властивими даній економічній формації. Перехід до ринкових відносин характеризується наростаючим впливом в економіці дії закону додаткової вартості, який реалізується за допомогою специфічних економічних принципів [123, с. 147].

Розгляд проблематики клієнтів на тлі соціально-економічних проблем суспільства характерний для більшості сучасних теоретичних моделей соціальної роботи. Однак перехід українського суспільства до ринкових відносин, що почався в кінці 80-х pp., зробив більшість населення "заручниками" ідеї ринку, що супроводжується катастрофічним спадом економіки, крахом стереотипів, що здавалися непорушними, і практично повним зникненням соціальної захищеності. Перехід до ринку став "пандемічним" за своїми наслідками, а проблеми людини і сім'ї стали проблемами їх виживання.

У зв'язку з цим соціально-економічні методи і форми допомоги не можуть носити локального характеру, вирішуватися на мікрорівні, а вимагають макроекономічного підходу. Інакше кажучи, однією з найважливіших проблем технології захисту населення стала проблема його загальної соціально-економічної підтримки та захисту від впливу перехідного періоду.

При макроекономічному підході суб'єктом впливу є держава і суспільство в цілому, а змістом їх діяльності – процеси соціально- економічного планування, прогнозування та фінансування соціальної допомоги.

Розглянемо основні з них, що зумовлюють діяльність механізму соціально-економічного захисту населення на макрорівні, а також принципи, якими керуються фахівці соціальної сфери і які дозволяють застосовувати соціально-економічні методи для вирішення локальних проблем клієнтів.

Ці основні принципи поєднують у собі основоположні правила, норми і положення, згідно з якими будується і функціонує на різних рівнях система соціального захисту населення, визначається її місце в макроекономіці держави; вони сформульовані відповідно до вимог економічних законів і закономірностей розвитку соціальної держави, незалежно від стану її економіки в даний період.

Принцип суспільної доцільності. Згідно з цим принципом контингент об'єктів соціального захисту в суспільстві повинен бути суворо обмежений тими категоріями населення, які повністю або частково позбавлені здатності до праці і самозабезпечення. Порушення цього принципу призводить до ослаблення і повного згасання трудової мотивації і зростання кількості утриманців. Одним з виражень цього принципу стала система адресної соціально-економічної допомоги.

Принцип економічної ефективності передбачає оптимальне співвідношення обсягу соціальних витрат та розміру відрахувань на їх фінансування. Відрахування на фінансування соціальної сфери має співвідноситися з усіма макроекономічними показниками: валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, доходами населення та ін. Перевищення оптимальної величини відрахувань на соціальні потреби провокує зниження ефективності суспільного виробництва. Крім того, принцип економічної ефективності передбачає оптимальне співвідношення між соціальними виплатами і заробітною платою [163, с.96].

Розмір соціальної допомоги не повинен створювати ситуацію, коли отримання допомоги переважніше отримання заробітної плати. Для запобігання цього має дотримуватися оптимальне співвідношення виплат і законодавчо встановленого мінімального розміру оплати праці. Дотримання цього принципу передбачає якнайшвидше досягнення соціального благополуччя населення.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціально-економічні методи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ВИД НАУКОВОГО ЗНАННЯ

  • Об'єкт, предмет та суб'єкти соціальної роботи

  • Функції, структура, рівні соціальної роботи

  • Система методів соціальної роботи

  • Загальнонаукові (філософські) методи

  • Спеціальні методи у соціальній роботі

  • Соціально-економічні методи
  • Медико-соціальні методи в соціальній роботі

  • Соціально-педагогічні методи в соціальній роботі

  • Соціально-психологічні методи в соціальній роботі

  • Організаційно-розпорядчі методи в соціальній роботі

  • Метод моніторингу в соціальній роботі

  • Соціологічні методи соціальної роботи. Контент-аналіз

  • Метод case-study в соціальній роботі

  • ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Організаційні форми соціальної роботи

  • Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників

  • Особистість соціального працівника: індивідуальні якості

  • Особливості професійної освіти соціальних працівників

  • Критерії ефективності соціальної роботи

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення

  • Зв'язок інновацій з соціальною роботою. Інноваційні соціальні технології і соціальні інновації

  • Основні характеристики інноваційної діяльності в соціальній роботі

  • Типи інновацій в соціальній роботі

  • ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Специфіка технологій в соціальній роботі

  • Соціальна діагностика як технологія соціальної роботи

  • Технології проектування в соціальній роботі

  • Технології соціального прогнозування

  • Технології соціальної профілактики та адаптації

  • Технологи соціальної реабілітації та терапії

  • Технології групової роботи

  • Технології консультування та посередництва

  • Технології зв'язків з громадськістю

  • КОНКРЕТНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ

  • Технології соціальної роботи з дітьми

  • Технології соціальної роботи з підлітками

  • Технології соціальної роботи з молоддю

  • Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю

  • Технології соціальної роботи з людьми зрілого віку

  • Технології соціальної роботи з людьми похилого піку

  • Технології соціальної роботи з сім'єю

  • Моделі, напрямки і технології соціальної роботи з сім'ями різних типів

  • Соціальна робота з молодою сім'єю

  • Соціальна робота з прийомною сім'єю

  • Соціальна робота з багатодітною сім'єю

  • Соціальна робота з неблагополучною сім'єю

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРУП РИЗИКУ

  • Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

  • Технології соціальної роботи з жінками

  • Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями

  • Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми

  • Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на ВІЛ/СНІД

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на туберкульоз

  • Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою

  • Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду

  • Технології соціальної роботи з особами без постійного місця проживання

  • Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами

  • Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами

  • ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ

  • Технології соціальної роботи в системі освіти

  • Технології соціальної роботи у сфері культури та дозвілля

  • Технології соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей

  • Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері

  • Специфіка технологій соціальної роботи у системі пенітенціарних закладів

  • Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості

  • Технології соціальної роботи на підприємстві

  • ГЛОСАРІЙ