Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю

Технології соціальної роботи

Феномен обдарованості є комплексним і багатостороннім, тому головна складність у розумінні проявів обдарованості в роки дитинства – переплетення в дитині вікових і індивідуальних властивостей. Так, незвичайний розумовий підйом може бути чимсь тимчасовим, зв'язаним тільки з певною порою життя. Найголовніше завдання – побачити, розрізнити в ознаках обдарованості дітей і підлітків те, що відноситься до особливостей віку, тобто є минущим, і те більш стійке, властиво індивідуальне, що необхідно виявити і розвити. Це не означає, що ранні ознаки підвищених можливостей пізнавання, емоційної чуйності або творчості вже дозволяють із упевненістю судити про майбутній шлях зростаючої людини. Так само, як і відсутність таких проявів не є гарантією відсутності обдарованості у дитини. Необхідною умовою формування обдарованості є наявність у людини здібностей [111].

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного здійснення певної діяльності і які визначають відмінності в оволодінні необхідними знаннями, уміннями та навичками. Уродженою передумовою розвитку здібностей – є задатки. Природні задатки до розвитку здібностей у людей різні. Цим частково і зумовлений напрям розвитку здібностей, а також тим, чи вчасно виявлено здібності, задатки і чи є умови для їх реалізації. Кількісною характеристикою здібностей є обдарованість, її розуміють як високу міру виявлення здібностей.

Геніальність – найвищий рівень розвитку здібностей, який проявляється у відкритті нових напрямків, шляхів у галузі наукових досліджень, техніки, мистецтва.

Обдарованість – це системна якість психіки, що розвивається протягом життя, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних, неабияких) результатів в одному чи кількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими, іноді видатними досягненнями, або має внутрішні передумови для таких досягнень, у тому чи іншому виді діяльності [158].

А. Танненбаум, займаючись вивченням обдарованості, застосував психосоціальний підхід. Він визначає поняття обдарованість за п'ятьма чинниками:

• високий рівень загального інтелекту;

• наявність спеціальних здібностей;

• певні особистіші особливості;

• вплив середовища;

• щасливий випадок.

На думку автора, успіх залежить від наявності всіх цих чинників, тоді як відсутність хоча б одного може призвести до невдачі. Для того щоб обдарованість змогла себе проявити і далі розвиватися, потрібні здібності, сприятливе культурне оточення, опіка, заохочення, достатній рівень мотивації. Безперечно, особливу роль у цьому відіграє домашнє середовище, батьки, їх поведінка.

На сьогоднішній день психологами визнано, що рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованості – це завжди результат складної взаємодії спадковості (природних задатків) і соціального середовища, опосередкованого діяльністю дитини (ігровою, навчальною, трудовою). Водночас не можна ігнорувати і роль психологічних механізмів саморозвитку особистості, що лежать в основі формування і реалізації індивідуального таланту.

Також можна спиратися на запропоновану Дж. Рензуллі триколову модель обдарованості, що включає:

• 1. Інтелект (здатності вище за середній рівень). Більша частина видів діяльності вимагає того, що називають інтелектом і звичайно визначають по системі IQ. Але в ряді робіт Дж. Рензуллі замість слова "інтелект" позначені здатності вище за середній рівень. Для успішного виконання будь-якої діяльності необхідний комплекс особливих специфічних властивостей. При цьому високі інтелектуальні здібності є необхідною, але недостатньою умовою для високих досягнень.

• 2. Креативність розуміється як своєрідність поводження особистості, що виражається в оригінальних засобах одержання продукту, в нових підходах до вирішення проблем, створення оригінального продукту. Більшість фахівців схиляються до того, що природа творчості єдина, а тому й здатність до творчості універсальна. Навчившись "творити" у сфері мистецтва, техніки або інших видах діяльності, людина без ускладнень може перенести цей досвід у будь-яку іншу сферу. Саме тому креативність розглядається як відносно автономна, самостійна, універсальна здатність.

• 3. Мотивація. Мотив (від французького motif – спонукальна причина) – психічне явище, що стає спонуканням до діяльності. У мотиваційній сфері дитини домінують мотиви, пов'язані зі змістом самої діяльності. Багато психологів схильні вважати, що ключовою характеристикою потенціалу особистості слід вважати саме мотивацію, а не інтелект і креативність. У результаті ряду спеціальних досліджень було виявлено, що люди, менш здатні, але більш наполегливі, в результаті досягають більших успіхів, ніж більш обдаровані, але менш наполегливі.

Обдарованість, що проявляється в діяльності дитини яскраво й чітко, називають явною. Завуальовану обдарованість називають латентною.

Існує й інша, дуже схожа градація – актуальна й потенційна обдарованість. Виявлену, очевидну обдарованість, замічену психологами, педагогами, батьками, називають актуальною. А обдарованість, яка являє собою лише певні психічні можливості (потенціал) для високих досягнень, але не може бути реалізована в даний момент у діяльності в силу їх функціональної недостатності, називають потенційною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ВИД НАУКОВОГО ЗНАННЯ

  • Об'єкт, предмет та суб'єкти соціальної роботи

  • Функції, структура, рівні соціальної роботи

  • Система методів соціальної роботи

  • Загальнонаукові (філософські) методи

  • Спеціальні методи у соціальній роботі

  • Соціально-економічні методи

  • Медико-соціальні методи в соціальній роботі

  • Соціально-педагогічні методи в соціальній роботі

  • Соціально-психологічні методи в соціальній роботі

  • Організаційно-розпорядчі методи в соціальній роботі

  • Метод моніторингу в соціальній роботі

  • Соціологічні методи соціальної роботи. Контент-аналіз

  • Метод case-study в соціальній роботі

  • ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Організаційні форми соціальної роботи

  • Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників

  • Особистість соціального працівника: індивідуальні якості

  • Особливості професійної освіти соціальних працівників

  • Критерії ефективності соціальної роботи

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення

  • Зв'язок інновацій з соціальною роботою. Інноваційні соціальні технології і соціальні інновації

  • Основні характеристики інноваційної діяльності в соціальній роботі

  • Типи інновацій в соціальній роботі

  • ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Специфіка технологій в соціальній роботі

  • Соціальна діагностика як технологія соціальної роботи

  • Технології проектування в соціальній роботі

  • Технології соціального прогнозування

  • Технології соціальної профілактики та адаптації

  • Технологи соціальної реабілітації та терапії

  • Технології групової роботи

  • Технології консультування та посередництва

  • Технології зв'язків з громадськістю

  • КОНКРЕТНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ

  • Технології соціальної роботи з дітьми

  • Технології соціальної роботи з підлітками

  • Технології соціальної роботи з молоддю

  • Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю
  • Технології соціальної роботи з людьми зрілого віку

  • Технології соціальної роботи з людьми похилого піку

  • Технології соціальної роботи з сім'єю

  • Моделі, напрямки і технології соціальної роботи з сім'ями різних типів

  • Соціальна робота з молодою сім'єю

  • Соціальна робота з прийомною сім'єю

  • Соціальна робота з багатодітною сім'єю

  • Соціальна робота з неблагополучною сім'єю

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРУП РИЗИКУ

  • Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

  • Технології соціальної роботи з жінками

  • Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями

  • Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми

  • Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на ВІЛ/СНІД

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на туберкульоз

  • Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою

  • Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду

  • Технології соціальної роботи з особами без постійного місця проживання

  • Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами

  • Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами

  • ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ

  • Технології соціальної роботи в системі освіти

  • Технології соціальної роботи у сфері культури та дозвілля

  • Технології соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей

  • Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері

  • Специфіка технологій соціальної роботи у системі пенітенціарних закладів

  • Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості

  • Технології соціальної роботи на підприємстві

  • ГЛОСАРІЙ