Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості

Технології соціальної роботи

Зайнятість визначається як діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на території держави на законних підставах, а саме: громадяни, які працюють за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативної (невійськової) служби.

З метою сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості населення держава здійснює [120]:

• розробку планів і програм соціально-економічного розвитку, заходів фінансово-кредитної, інвестиційної та податкової політики, спрямованих на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудових ресурсів, розвиток тимчасової та самостійної зайнятості, заохочення застосування гнучких режимів праці та інших заходів, що сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;

• правове регулювання у сфері зайнятості на основі дотримання законних прав та інтересів громадян і відповідних державних гарантій, подальше вдосконалення законодавства про зайнятість населення; розробку і реалізацію федеральних і територіальних програм, які передбачають заходи щодо сприяння зайнятості населення;

• створення державної служби зайнятості населення; впровадження ефективних механізмів проведення активної політики зайнятості населення, включаючи організацію та проведення спеціальних заходів щодо профілізації (розподілу безробітних громадян на групи в залежності від профілю їх попередньої професійної діяльності, рівня освіти, статі, віку та інших соціально-демографічних характеристик з метою надання їм найбільш ефективної допомоги при сприянні у працевлаштуванні з урахуванням складної ситуації на ринку праці) безробітних громадян;

• надання соціальної підтримки громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Основним суб'єктом діяльності в сфері зайнятості є служби зайнятості.

Державним службам зайнятості відводиться різне місце в економічній і соціальній структурах різних країн, що зумовлене відмінностями соціального устрою і рівня розвитку останніх. Проте в їхній роботі є багато спільного. Як свідчить досвід, еволюція і тенденції розвитку служб зайнятості були в основному наслідком їхнього прагнення чітко визначити свою роль як інструмента політики зайнятості та забезпечити власну функціональну ефективність. Тому постійні пошуки моделей інноваційного розвитку служб зайнятості здійснювались за п'ятьма основними напрямами:

• перетворення служби зайнятості в дієву опору економічної політики країни;

• розробка та реалізація ефективних заходів активної політики підтримки зайнятості населення;

• аналіз ринку праці з метою підвищення ролі служби зайнятості як інструмента його структурних перетворень;

• створення системи ефективної співпраці з соціальними партнерами;

• визначення поля компетенції служби зайнятості у сфері формування й реалізації політики зайнятості.

Підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості на сьогоднішньому етапі її розвитку пов'язане також із подальшим удосконаленням змісту і технологій надання соціальних послуг суб'єктам ринку праці. Насамперед це стосується організації професійного навчання безробітних, яке щорічно проходять 180 тис. осіб, із яких працевлаштовується понад 70%. Подальше підвищення ефективності професійного навчання неможливе без прогнозування професій і спеціальностей, що матимуть попит на ринку праці.

Необхідно створити державну систему моніторингу та прогнозування розвитку професій, її ядром має стати державна служба зайнятості, спеціалісти якої, систематично й професійно спілкуючись із роботодавцями і кадровими службами підприємств, збирали б інформацію про поточний і перспективний попит на тих чи інших фахівців. Узагальнена інформація про професійно-кваліфікаційну структуру, фахові характеристики потрібних працівників дасть змогу вести профнавчання безробітних і первинну підготовку працівників, наприклад у ПТУ, з урахуванням не тільки поточного, але й майбутнього попиту на ринку праці.

Необхідно істотно підвищити ефективність засобів активного сприяння зайнятості. Це досягається через індивідуалізацію роботи з клієнтами, кожен з яких має певні особливості: наявність професії (спеціальності); життєвий і професійний досвід; рівень освіти; психологічні особливості; здібності і нахили, морально-вольові якості. Саме цим зумовлені особливості технології діяльності центрів зайнятості при наданні соціальних послуг шукачам роботи. Залучаючи клієнта в одну з програм активного сприяння зайнятості, треба виходити з того, як участь у ній безробітного сприятиме подоланню первинних перешкод у працевлаштуванні. Отже: на перше місце має ставитися питання, наскільки участь у даній програмі підвищить конкурентоспроможність безробітного на ринку праці, активізує його, нарешті, прискорить працевлаштування.

Аналіз зарубіжного досвіду з підвищення активності населення в пошуках роботи свідчить про необхідність створення системи заохочень непрямої дії. Основою цієї ідеї є заохочення осіб, що шукають роботу, до підвищення їхніх шансів отримати роботу шляхом активнішого пошуку, зокрема, налагодження прямих контактів з роботодавцями. У цьому разі особи, що шукають роботу, матимуть переваги, оскільки інформація про велику кількість робочих місць не надається громадськості.

Важливою складовою зарубіжного досвіду, який заслуговує на впровадження в Україні, є формування системи ефективного трудового посередництва та індивідуальної соціальної відповідальності людей за своє майбутнє за рахунок послуг на основі самодопомоги та їх персоніфікації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології соціальної роботи» автора Агарков О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ВИД НАУКОВОГО ЗНАННЯ

  • Об'єкт, предмет та суб'єкти соціальної роботи

  • Функції, структура, рівні соціальної роботи

  • Система методів соціальної роботи

  • Загальнонаукові (філософські) методи

  • Спеціальні методи у соціальній роботі

  • Соціально-економічні методи

  • Медико-соціальні методи в соціальній роботі

  • Соціально-педагогічні методи в соціальній роботі

  • Соціально-психологічні методи в соціальній роботі

  • Організаційно-розпорядчі методи в соціальній роботі

  • Метод моніторингу в соціальній роботі

  • Соціологічні методи соціальної роботи. Контент-аналіз

  • Метод case-study в соціальній роботі

  • ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Організаційні форми соціальної роботи

  • Професійно-етичні якості, принципи та норми діяльності соціальних працівників

  • Особистість соціального працівника: індивідуальні якості

  • Особливості професійної освіти соціальних працівників

  • Критерії ефективності соціальної роботи

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ПОЛЕ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Нормативно-правове поле соціального захисту і соціального забезпечення

  • Зв'язок інновацій з соціальною роботою. Інноваційні соціальні технології і соціальні інновації

  • Основні характеристики інноваційної діяльності в соціальній роботі

  • Типи інновацій в соціальній роботі

  • ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

  • Специфіка технологій в соціальній роботі

  • Соціальна діагностика як технологія соціальної роботи

  • Технології проектування в соціальній роботі

  • Технології соціального прогнозування

  • Технології соціальної профілактики та адаптації

  • Технологи соціальної реабілітації та терапії

  • Технології групової роботи

  • Технології консультування та посередництва

  • Технології зв'язків з громадськістю

  • КОНКРЕТНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ГРУПАМИ І КАТЕГОРІЯМИ КЛІЄНТІВ

  • Технології соціальної роботи з дітьми

  • Технології соціальної роботи з підлітками

  • Технології соціальної роботи з молоддю

  • Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю

  • Технології соціальної роботи з людьми зрілого віку

  • Технології соціальної роботи з людьми похилого піку

  • Технології соціальної роботи з сім'єю

  • Моделі, напрямки і технології соціальної роботи з сім'ями різних типів

  • Соціальна робота з молодою сім'єю

  • Соціальна робота з прийомною сім'єю

  • Соціальна робота з багатодітною сім'єю

  • Соціальна робота з неблагополучною сім'єю

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ГРУП РИЗИКУ

  • Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

  • Технології соціальної роботи з жінками

  • Технології соціальної роботи з особами з функціональними обмеженнями

  • Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми

  • Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці"

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на ВІЛ/СНІД

  • Технології соціальної роботи із особами, хворими на туберкульоз

  • Технології соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою

  • Технології соціальної роботи з особами, які схильні до суїциду

  • Технології соціальної роботи з особами без постійного місця проживання

  • Технології соціальної роботи з мігрантами, національними меншинами

  • Технології соціальної роботи з сексуальними меншинами

  • ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В РІЗНИХ СФЕРАХ

  • Технології соціальної роботи в системі освіти

  • Технології соціальної роботи у сфері культури та дозвілля

  • Технології соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей

  • Технології соціальної роботи у правоохоронній сфері

  • Специфіка технологій соціальної роботи у системі пенітенціарних закладів

  • Особливості технологій соціальної роботи у сфері зайнятості
  • Технології соціальної роботи на підприємстві

  • ГЛОСАРІЙ