Розділ «Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики»

Регіональна економіка

3. Торговельно-складські зони – це зони, в яких товари іноземного походження можуть зберігатися, продаватися й купуватися без оплати звичайних мит. Ввіз і вивіз товарів у цих зонах звільняється від мит.

Зони "дьюті-фрі" (англ, duty-free) – місця безмитної роздрібної торгівлі. Як правило зони дьюті-фрі розмішуються в міжнародних зонах (аеропортах, морських портах, літаках, на борту пасажирських суден тощо). Ці зони забезпечують додаткові валютні надходження за рахунок консигнаційних складів, здачі в оренду приміщень для виставок, переробки й доробки транзитних вантажів. Також до цього типу відносять вільні порти та митні склади.

4. Технічні зони створюються навколо великих наукових центрів та включають дослідницькі, проектні, науково-виробничі фірми, що користуються єдиною системою податкових і фінансових пільг. Відмінна риса цих зон полягає в тому, що на їх території поєднується наукова і виробничо- технологічна діяльність у формі сучасних наукомістких фірм, зосереджених навколо великого науково-дослідного центру або університету. Тут діють технопарки – це спеціальна територія, на якій об'єднані об'єкти індустрії, науково-дослідні компанії, діловий центр, виставкова площа, навчальні заклади, а також обслуговуючі це все об'єкти: склади, житлове селище, охорона і так далі. Зміст технопарку в тому, щоб сконцентрувати в одному місці якнайбільше фахівців. Технопарки функціонують на основі венчурного капіталу (венчурний капітал – гроші інвестиційних фондів чи фірм, що спеціалізуються на фінансуванні росту молодих компаній, звичайно за винагороду у вигляді доходу на акціонерний капітал; важливе джерело фінансування починаючих компаній, або компаній, що перебувають у складних умовах, так званий "ризиковий" капітал). Наприклад, найвідоміший в світі технопарк "Силікон Веллі" (Кремнієва Доліна) дає 20% світового виробництва засобів обчислювальної техніки й комп'ютерів.

Як правило, "чистих" зон, тобто лише одного типу, в сучасній практиці не існує, усі вони спеціалізуються на поєднанні декількох функцій.

В економічній літературі також зустрічається поняття територія пріоритетного розвитку (1 ПР) – це територія держави (депресивна територія) на якій вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць, адже для ТПР характерні несприятливі соціально- економічні й екологічні умови, незадовільна зайнятість та низький рівень доходів населення. Території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності організовуються для: економічного стимулювання депресивних районів через використання внутрішніх ресурсів; подолання неефективності господарства; раціоналізації галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.

Сприятливість митних умов й пільговий режим митного оподатковування властиві, як для ВЕЗ. так і для ТПР, також ці території мають специфічні валютно-фінансові умови, систему кредитування й страхування, спрощені умови здійснення окремих видів платежів і систему державного інвестування. Головна відмінність ВЕЗ від ТПР така, що вільна економічна зона створюється з конкретно визначною метою й відносно на невеликій, штучно обмеженій території з вигідним географічним положенням. А території пріоритетного розвитку створюються у межах адміністративних районів, міст або областей у зв'язку з негативними обставинами, що склалися в них регіонах під впливом конкретних суспільних факторів.

В Україні було створено 12 спеціальних (вільних) економічних зон і 9 територій пріоритетного розвитку, але нині вони не користуються преференціями. З 2005 практика розвитку вільних економічних зон була призупинена. Постійний процес зміни влади в Україні протягом 2000-2013 pp. призвів до посилення "дебатів" з приводу доцільності та необхідності функціонування СЕЗ у нашій державі. Таким чином, в Україні було передбачено запровадження спеціального режиму інвестиційної і інноваційної діяльності для СЕЗ: "Курортополіс Трускавець", "Яворів" (Львівська область); "Донецьк", "Азов" (Донецька область); "Порто-франко", "Рені" (Одеська область); "Закарпаття" (Закарпатська область); "Миколаїв" (Миколаївська область); "Інтерпорт Ковель" (Волинська область); "Порт Крим" (Керч), "Сиваш" (АР Крим); "Славутич" (м. Славутич, Київська область).

Спеціальний правовий режим економічної діяльності, потребували виробничі зони – "Славутич", "Миколаїв", "Закарпаття", "Донецьк", "Азов", "Яворів".

Метою створення СЕЗ "Славутич" було залучення інвестицій для появи нових робочих місць у місті Славутич та забезпечення працевлаштування працівників Чорнобильської АЕС, які вивільнилися у зв'язку з достроковим виводом її енергоблоків із експлуатації.

В місті Миколаєві на території, відведеній суднобудівним заводам, створювалась спеціальна економічна зона "Миколаїв", що мала своєю головною метою підвищення ефективності використання виробничого потенціалу суднобудівних підприємств, одного із стратегічно важливих напрямів розвитку економіки української держави в цілому і безпосередньо Миколаївського регіону.

Для вирішення регіональних проблем, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків у Закарпатській області була створена спеціальна економічна зона "Закарпаття" строком на 30 років площею 737,9 гектара. На території зони передбачалось здійснення операцій із обслуговування транзитних вантажів, їх збереження, доробки, сортування, упакування, надання транспортно-агентських і експедиційних послуг, торгівлі, а також розбудову підприємств, що застосовуватимуть нові технології з метою виробництва товарів для експорту і постачання на внутрішній ринок.

Для Донецької області питання, пов'язані зі створенням СЕЗ, не є новим. Спеціальна економічна зона "Донецьк" та спеціальна економічна зона "Азов" були спроектовані на строк 60 років у межах таких територій: спеціальна економічна зона "Донецьк" знаходиться на півдні міста Донецька і займає площу 466 гектарів; спеціальна економічна зона "Азов" знаходиться на півдні міста Маріуполя Донецької області і займає площу 314,8 гектара.

Згідно із Законом України "Про спеціальну економічну зону "Яворів" на період до 1 січня 2020 р. в адміністративно-територіальних межах Яворівського району Львівської області, за винятком Яворівського військового полігона і військових частин, створюється спеціальна економічна зона "Яворів". Вона поєднує в собі ознаки виробничої, вільної митної зони і технологічного парку. Структурно зона складається з авто-порта "Краковець" і комплексної виробничої зони, до якої належить і технологічний парк.

В дійсності на територіях СЕЗ "Славутич", "Миколаїв", "Закарпаття", "Донецьк", "Азов", "Яворів", жодних реальних податкових чи митних послаблень законодавство не надає. Зазначені закони носять майже декларативний характер, встановлюючи лише межі СЕЗ та визначаючи мету їх створення, а також порядок ліквідації та повноваження інституцій, які керують їх діяльністю. При цьому жодних податкових звільнень на сьогоднішній день закони не містять.

По-суті, зазначені спеціальні економічні зони фактично не мають статус СЕЗ і більш схожі лише на зони пріоритетного розвитку. Тому, стверджувати, що на території нашої держави функціонують вільні економічні зони у їх "класичному" вигляді, некоректно. Варто змінити спеціальний митний та податковий режими для суб'єктів підприємницької діяльності означених СЕЗ, аби надати можливість ефективно реалізовувати інноваційно-інвестиційні проекти, що передбачають високу вартість виробничого обладнання та устаткування, слід звільнити від сплати ввізного мита суб'єктів господарювання, які ввозять на території СЕЗ, устаткування обладнання та комплектуючі деталі. Необхідно також зауважити, що суб'єкти господарювання, що реалізують інвестиційні проекти на територіях СЕЗ виробничого типу, не можуть бути звільнені від сплати екологічного податку через існуючі ризики щодо зловживання та надмірного забруднення навколишнього середовища.

У перспективі передбачалось також створення СЕЗ "Аджалік" і "Антарктика" (Одеська область), "Яремча" (Івано-Франківська область), "Буковина" (Чернівецька область), СЕЗ у містах Ялта, Алушта, Севастополь (Автономна Республіка Крим) і міжнародної зони "Рені (Україна) – Галац (Румунія) – Джурджулешті (Молдова)".

Подальший розвиток цього процесу, з погляду фахівців, міг відбуватись у таких регіонах: для зовнішньоторговельних операцій – в межах Закарпатської, Волинської, Львівської, Одеської, Миколаївської, Херсонська області й АР Крим; для виробничих процесів – практично всі промислові регіони України; для науково-технічних функцій – Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Львів та прилягаючі до них території; для рекреаційних, туристсько-рекреаційних послуг – Автономна Республіка Крим, Закарпатська, Львівська, Чернівецька й Івано-Франківська області.


6.4. Транскордонне співробітництво в регіональній економіці


Активне залучення України та її регіонів до системи міжнародної співпраці в умовах розвитку світових інтеграційних процесів обумовило необхідність організації ефективного прикордонного співробітництва. Така форма співпраці реалізується на основі спільно розроблених програм торговельно-економічного, науково-технічного, природоохоронно- екологічного, культурного, історично-релігійного співробітництва. Активний розвиток регіонів розглядається як один з елементів загальноєвропейської системи пріоритетів, який відповідає принципові інтеграції держав через інтеграцію регіонів. Така діяльність передбачає прискорення соціально- економічного розвитку транскордонних регіонів, кадрову інфраструктурну підготовку регіонів і країни в цілому для поглиблення співробітництва з ЄС, вирішення нагальних питань з сусідами пострадянського простору; прискорення європейських процесів інтеграції.

Транскордонне співробітництво (ТКС) – це спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, екологічних, науково- технічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими установами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами й відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Тема 2. Закономірності регіональної економіки, основні принципи та фактори формування економіки регіонів

  • Тема 3. Економічне районування та територіальна структура господарського комплексу

  • Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці

  • Тема 5. Регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком в Україні

  • Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
  • Тема 7. Природний та трудовий потенціал України

  • РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.

  • 9.2. Гірничо-металургійний комплекс

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хімічна промисловість

  • 9.5. Лісопромисловий комплекс

  • 9.6. Будівельно-індустріальний комплекс

  • 9.7. Агропромисловий комплекс

  • 9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс

  • 9.9. Соціальний комплекс

  • РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

  • Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури

  • Тема 12. Фактории сталого розвитку продуктивних сил

  • РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Тема 14. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  • Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи