Розділ «Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики»

6) формування внутрішньодержавного товарообміну за відкритості товарних ринків й встановлення зовнішньоекономічних зв'язків на основі світових та національних цін.

Складовою механізму реалізації регіональної економічної політики є також інноваційний компонент, комплексне впровадження новітніх технологій за рахунок активізації регіональних факторів у формі технопарків, технополісів, інноваційних центрів.

Вдосконалення механізму реалізації регіональної економічної політики передбачає розробку сучасного та ефективного механізму управління господарським комплексом регіону та формування прогресивної стратегії державної регіональної економічної політики, адаптованої до запитів регіонів, ринку, конкуренції та глобалізаційних тенденцій.

6.2. Основні напрями регіональної економічної політики

Передумовою реалізації кожного з напрямів регіональної економічної політики є ліквідація, або зменшення загострення територіальних диспропорцій в соціально-економічному розвитку регіонів України. Такі диспропорції існують з ряду причин, основні з них: нерівномірність розміщення промислових підприємств, і відповідно, формування систем розселення, соціальної інфраструктури, екологічні проблеми, тощо; соціально-економічна криза, на яку регіони по-різному реагують; особливості галузевої структури господарства (переважання промисловості чи сільськогосподарського виробництва); вирішальне значення для економіки регіону мають одна або дві галузі та ін. Отже і місце області в рейтинговій оцінці соціально-економічного розвитку серед регіонів України (табл. 6.1) має територіальні відмінності.

Таблиця 6.1

Рейтингова оцінка соціально-економічного розвитку регіонів України станом на 2013 рік

Джерело: Складено за данями [ndc-ipr.com.ua]

Розрахунок рейтингової оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України проводиться на основі методики і показників, затверджених Постановою КМУ від 09.04.2012 № 335 і включає 80 соціально-економічних показників.

В Україні зберігаються регіональні диспропорції за показниками промислового виробництва (табл. 6.2.) та його галузевої структури.

Таблиця 6.2

Обсяг реалізованої промислової продукції за регіонами України в 2011-2013 pp. (млн. грн.; %)

Джерело: Складено за даними Держслужби статистики України (http:/.ukrstat.gov.ua)

Так сільськогосподарська переробка та харчова промисловість є провідними для Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Чернігівської, Житомирської та ін. областей; металургія, металообробка, важке машинобудування основні галузі промисловості Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей; виробництво коксу, продуктів нафтопереробки – є провідними для Луганської та Полтавської областей; машинобудування – для Сумської та Закарпатської, тощо. Найбільш розвиненими промисловими регіонами є Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Донецька, Полтавська, Луганська області та місто Київ, разом з тим питома вага Кіровоградської, Волинської, Тернопільської, Закарпатської, Чернівецької, Херсонської областей та м. Севастополь с вкрай низькою у промисловому виробництві країни.

Тому напрями регіональної економічної політики мають бути орієнтовані передусім на:

– відносне зближення рівнів та умов соціально-економічного розвитку регіонів;

– формування єдиного економічного простору;

– максимальне використання інтегрального потенціалу (природного, трудового, транспортного, екологічного, тощо) регіону та його особливостей;

– пріоритетний розвиток тих регіонів що мають стратегічне значення для економіки України;

– екологізація економіки, попередження, недопущення забруднення зовнішнього природного середовища;