Розділ «Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики»

Прямі інвестиції (млн. дол. США) в 2003-2013 pp.

Джерело: Складено за даними Держслужби статистики України (ukrstat.gov.ua)

У територіальному розрізі нарощення обсягів капітальних вкладень в економічний розвиток спостерігалося в 22 регіонах (від 0,9% у Вінницькій до у 1,5 рази в Одеській областях).

Значна диференціація, яка існує в розподілі інвестиційних ресурсів по регіонам, зумовлена рівнем їх соціально-економічного розвитку та індустріалізації.

Найпривабливішими для інвестування залишаються регіони зі значною науково-промисловою базою, високим професіоналізмом робітників, а також розвинутою інфраструктурою, це Дніпропетровська, Київська область та місто Київ, Харківська, Львівська, Донецька, Одеська, Запорізька області. Регіональний розподіл інвестицій свідчить про різний рівень інвестиційної привабливості територій (рис. 6.1;• табл. 6.4), тому що сила прояву інвестиційних ризиків в межах областей неоднакова.

Рис. 6.1. Інвестиційна привабливість регіонів України

Джерело: Інвестиційний атлас України, 2013 kreditprombank.eom/upload/conceni/512/Investment_Atlas_of_Ukraine_-_2013]

До основних груп інвестиційних ризиків в регіонах України належать:

1) економічні – загальна нестабільність економічної ситуації в країні, зокрема нестабільність валютного курсу; недосконалість податкової системи, передусім високий рівень податків; структурні дисбаланси в економіці регіону; невідповідність структури підготовки кадрів реальним потребам економіки регіону; нестача ресурсів; низький рівень взаємодії бізнесу та наукових установ;

2) законодавчі – нестабільність та заплутаність законодавства взагалі та дозвільної системи зокрема; низький рівень захисту інвесторів (дотримання прав власності);

3) фінансові – нестача фінансових ресурсів, зокрема для реалізації програм залучення інвестицій та інфраструктурних проектів; недостатній рівень фінансового забезпечення місцевих бюджетів;

4) соціальні – психологічне відчуття незахищеності та відсутність впевненості у майбутньому; високий рівень безробіття, в тому числі серед молоді; низький рівень доходів населення; відсутність профорієнтації та пропаганди серед молоді; невідповідність інтересів бізнесу інтересам громади;

5) екологічні – недостатній рівень розвитку природоохоронної інфраструктури; відсутність фінансових ресурсів для реалізації програм охорони довкілля; нерозвиненість культури охорони довкілля та екологічної свідомості населення регіону; низький рівень реалізації політики щодо природоохоронної тематики;

Таблиця 6.4

Індекс інвестиційної привабливості регіонів станом на 2013 рік

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ier.com.ua

6) кримінальні – високий рівень корупції; адміністративне втручання в справи бізнесу; високий рівень хабарництва;

7) управлінські – відсутність механізмів реалізації програм залучення інвестицій на місцях; застарілість та формальність програм залучення інвестицій; недосконалість механізму інформаційного забезпечення інвесторів; недостатній рівень залучення представників бізнесу до процесу складання програм розвитку; відсутність державного планування ринку праці. Опрацювання згаданих ризиків одночасно є важливим напрямом реалізації регіональної економічної політики. Подолання ризиків є основою принципів державної структурно-інвестиційної перебудови економіки регіонів України.

Майже половина загального обсягу іноземного капіталу (49,1%) припадає лише на м. Київ та понад третина – на 6 регіонів: Дніпропетровську (15,3%), Донецьку (5,8%), Харківську (3,9%), Київську (3,3%), Львівську та Одеську (по 3% у кожній) області. Водночас питома вага 14 регіонів у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку країни, не перевищує і 1% (у кожній) – Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська, Кіровоградська, Хмельницька та ін. області), та загалом становить 6%. При цьому, слід зауважити, що кожний із зазначених регіонів має свій унікальний історико- культурний, науковий, природний або трудовий потенціал. Найбільшими країнами-інвесторами станом на 2013 рік були Кіпр – 17275,1 млн. дол. (31,7%), Німеччина – 6317,0 млн. дол. (11,6%), Нідерланди – 5168,6 млн. дол. (9,5%), Російська Федерація – 3785,8 млн. дол. (7%).

З огляду на інвестиційну привабливість (рис. 6.1), її індекси (табл. 6.4). рівні прояву ризиків чи сприятливих інвестиційних факторів, а також соціально-економічний розвиток регіонів України можна виділити: