Розділ «Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики»

Регіональна економіка

а) регіони-лідери залучення інвестицій (м. Київ, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Донецька, Київська, Одеська, Запорізька області);

б) регіони-переслідувачі (АР Крим, Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Луганська, Миколаївська, Івано-Франківська, Черкаська області);

в) основна група регіонів (Сумська, Херсонська, Житомирська, Хмельницька, Волинська, Рівненська, кіровоградська області);

г) регіони-аутсайдери (Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська області.) Проте цей рейтинг є досить умовним, адже економічні, політичні, соціальні процеси є дуже динамічними й щороку ситуація змінюватиметься.

5. Території пріоритетного розвитку. В законодавстві України запроваджено поняття територія пріоритетного розвитку (ТПР) – це спеціально визначена територія держави, яка найчастіше збігається з межами існуючих адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. ТПР створюються для: подолання депресивного характеру господарства; зміни нераціональної галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.

Як правило, ТПР – це "проблемні" або депресивні регіони, що характеризуються моноспеціалізацією або стоять перед перспективою примусового згортання регіоноутворюючих виробництв; є неефективними, з недостатнім розвитком сфери прикладання праці, високим (порівняно з середнім по державі чи області) рівнем безробіття та низьким рівнем доходів населення; зазнали впливу природної чи техногенної катастрофи; містять у своїй структурі наукомісткі галузі й істотний науково-технічний потенціал, а також перспективний (з огляду на поточну кон'юнктуру) виробничий і ресурсний потенціал.

На даний момент в Україні ТПР доцільно впроваджувати в Донецькій, Луганській, Закарпатській, Чернігівській, Житомирській та Волинській областях, у містах Харкові та Шостці (Сумської області). Необхідність запровадження спеціальних режимів економічної діяльності на окремих територіях пріоритетного розвитку зумовили такі основні проблеми, як: структурне безробіття у вугільних районах (через закриття або аварії на шахтах Донецької, Луганської та Волинської областей, що є причиною значного безробіття населення в даних регіонах); екологічні катастрофи (аварія на Чорнобильській АЄС, забруднення середовища гірничо-хімічними виробництвами, паводки у Закарпатській області та Подністров'ї•); закриття, модернізація чи реконструкція підприємств, особливо військово-промислового комплексу (ВПК) (насамперед, у районних центрах, у зв'язку з чим кількість безробітних у цих містах не зменшується).

6. Узгодження екологічних й економічних інтересів розвитку на регіональному рівні. Жодна економічна система не може вважатись успішною, якщо її розвиток загрожує існуванню суспільства. Нинішнє століття характеризується небувалими темпами розширення світового господарства. Економічне зростання, збільшення виробництва та чисельності населення призвело до руйнівного використання природно-ресурсного потенціалу планети. Україна та її регіони не стали виключенням, області, які мають найвищі економічні показники, характеризуються суттєвим змінами зовнішнього природного середовища, надмірним антропогенним та техногенним навантаженням. Високі рівні забруднення зовнішнього середовища характерні для території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської областей, занепокоєння визивають екологічні порушення в промисловому Передкарпатті та Причорномор'ї, Київському мегаполісі, загальноукраїнська трагедія – аварія на Чорнобильській АЕС внаслідок якої утворилася радіоактивно забруднена зона.

Для забезпечення балансу між економічними й екологічними інтересами території, необхідно визначити рівень екологічної безпеки регіону, найбільші загрози з боку техносфери, суспільства та самого навколишнього середовища, з метою оптимальної взаємодії людини – виробництва – природи. Таким напрямком регіонального управління є екологічна політика – сукупність заходів держави спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу забруднення, досягнення гармонії у взаємодії суспільства і природи, охорону і раціональне використання природних ресурсів.

Для успішного функціонування господарства регіонів, а тим більше, досягнення сталого розвитку суспільства, питання екологічної безпеки (відсутність загроз для людини, природи, екосистем) г вкрай актуальним. Екологічну небезпеку визначають техногенні та природні фактори. Перші пов'язані з процесами господарювання, особливо виробництва (функціонування екологічно небезпечних об'єктів, вибухи, аварії що супроводжуються викидом небезпечних речовин, тощо); друга група факторів виникає в природному середовищі, це несприятливі природні умови, стихійні лиха, землетруси, повені, шквали, пожежі в природних екосистемах, підтоплення, зсуви та ін. Тому рівень екологічної небезпеки – показник інтегральний, що вміщує в собі загрози як техногенного, так і природного характеру, а найбільше значення цього показника свідчить про найнижчий рівень екологічної безпеки регіону (рис. 6.2).

Класифікуючи регіони України за показником екологічної безпеки можна виділити наступні групи:

1) регіони помірної безпеки (Львівська, АР Крим, Одеська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Полтавська, Харківська області);

2) регіони з недостатнім рівнем екологічної безпеки (Рівненська, Волинська, Сумська, Закарпатська, Чернівецька, Житомирська, Чернігівська, Івано-Франківська, Миколаївська, Херсонська області);

3) регіони з низьким рівнем екологічної безпеки або екологічно несприятливі, небезпечні (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Київська, Донецька, Кіровоградська області). В кожній з груп відмічаються як техногенні, так і природні загрози, проте інтенсивність їхнього впливу на середовище проявляється по-різному, а іноді вони один одного зумовлюють.

Узгодження екологічних й економічних інтересів розвитку на регіональному рівні передбачає, власне, покращення показників екологічної безпеки для кожної з областей України. Це заходи спрямовані на проведення структурної регіональної політики для оптимізації розвитку галузей невиробничої сфери і обробної промисловості, скорочення частки важкої промисловості, особливо тих підприємств, які є основними забруднювачами навколишнього середовища; залучення додаткових джерел фінансування для попередження прояву надзвичайних ситуацій природного походження; використання інновацій та застосування ресурсо- та енергозберігаючих технологій; технічне переоснащення промислового виробництва; покращення стану земельних, лісових, водних ресурсів; підвищення рівня радіаційної безпеки; запобігання поширенню небезпечних природно-техногенних явищ – ерозії, підтоплення, зсувів; зниження обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу; залучення екологічно-безпечній та дружніх до людини технологій; раціональне природокористування, збереження біорізноманіття та природних ландшафтів регіонів.

7. Державне сприяння самоврядуванню регіонів – це напрям регіональної політики, що передбачає перебудову управління економікою в регіонах. Нова концепція управління регіонами має в своїй основі довгострокові стабільні економічні нормативи, що встановлюють залежність місцевих бюджетів від результатів господарської діяльності підприємств, об'єднань і організацій, розташованих на відповідній території. Актуальним завданням для науковців і практиків є удосконалення системи управління територіями. Економічне зростання потребує зміни стратегії державного управління економічними процесами.

Рівень екологічної небезпеки регіонів України

Рис. 6.2. Рівень екологічної небезпеки регіонів України

Джерело: складено за даними Міністерства екології та природних ресурсів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: menr.gov.ua/

В основу регіональної політики повинен бути покладений механізм індикативного планування. Основою індикативного планування регіонального розвитку виступає стратегія економічного розвитку регіону, виходячи з макроекономічних умов господарювання, пріоритетів його розвитку, ресурсних обмежень. Індикативний план відображає оптимальні, з точки зору регіону, показники розвитку галузей, які можуть бути досягнуті, виходячи з наявних ресурсів і макроекономічного середовища.


6.3. Вільні економічні зони як засіб реалізації регіональної економічної політики


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Тема 2. Закономірності регіональної економіки, основні принципи та фактори формування економіки регіонів

  • Тема 3. Економічне районування та територіальна структура господарського комплексу

  • Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці

  • Тема 5. Регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком в Україні

  • Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
  • Тема 7. Природний та трудовий потенціал України

  • РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.

  • 9.2. Гірничо-металургійний комплекс

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хімічна промисловість

  • 9.5. Лісопромисловий комплекс

  • 9.6. Будівельно-індустріальний комплекс

  • 9.7. Агропромисловий комплекс

  • 9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс

  • 9.9. Соціальний комплекс

  • РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

  • Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури

  • Тема 12. Фактории сталого розвитку продуктивних сил

  • РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Тема 14. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  • Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи