РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Закарпатський мезорайон об'єднує Ужгородський та Мукачево- Свалявський промислові вузли, що спеціалізуються на машинобудуванні (сільськогосподарському, верстато-, приладобудуванні), лісовій, деревообробній, меблевій, целюлозно-паперовій, лісохімічній, легкій, харчовій, будівельній промисловості, рекреаційному господарстві.

Основними викликами подальшого розвитку району є:

– раціональне використання рекреаційних і лісових ресурсів Українських Карпат; їх збереження та примноження, особливою проблемою залишаються рубки карпатських лісів;

– зменшення екологічного навантаження (екологічно шкідливих виробництв, гірничо-хімічної промисловості, лісохімії) у промисловому Передкарпатті;

– слабкою стороною регіону є незадовільний технічний стан доріг, низька щільність доріг, низький рівень придорожнього сервісу, незадовільна існуюча інфраструктура місцевих пунктів пропуску на кордоні;

– технологічний рівень та конкурентоспроможність продукції підприємств базових галузей можуть ще більше знижуватися через довготривалу економічну рецесію у Європі та світі, а також через погіршення інвестиційного клімату в Україні;

– негативні демографічні процеси пов'язані з високою трудовою міграцією за кордон, підвищенням демографічного навантаження та поглибленням невідповідності між пропозицією і потребами регіонального ринку праці, зокрема, в частині браку кадрів робітничих професій;

– диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів в Карпатському ЕР, особливо контраст Львівської та Чернівецької областей, що спричиняє ризик зниження доходів населення, особливо сільського, через зростання репресивності регіону, окремих його територій, а також зростання рівня безробіття, погіршення стану об'єктів соціальної інфраструктури, у першу чергу – в селах, поглиблення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць, в життєвому рівні населення гірської та рівнинної частин;

– невирішеність проблеми поводження з відходами, зокрема зберігання та переробки хімічних засобів захисту рослин та інших небезпечних відходів, локальні екологічні проблеми (у т.ч. підтоплення, деградація земельних ресурсів) можуть бути загострені через такі загрози, як погіршення екологічної ситуації, пов'язане з початком розвідки та видобування сланцевого газу та інтенсивним природокористуванням в цілому;

– наявність локальних екологічних проблем – негативні екологічні наслідки діяльності ДП "Калійний завод" ПАТ "Оріана" (Калуш); негаразди міського водопостачання; проблеми соляних розробок поблизу Солотвино, Берегове, Мужіївського золотого рудника тощо.

Пріоритетами розвитку господарства Карпатського економічного району визначено:

– економіко-географічне розташування на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, значний транскордонний транзитний потенціал, близькість до кордонів з Євросоюзом;

– туристично-рекреаційну сферу: зокрема курорти та розвиток зеленого туризму, значна кількість об'єктів історично-архітектурної спадщини, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО (історична частина Львова, Чернівецький університет ім. Ю. Федьковича, дерев'яні церкви й храми Карпатського регіону); велика кількість природних та рекреаційних ресурсів; широко відомі курорти та туристично-привабливі гірські території; розвинута інфраструктура готельно-ресторанного бізнесу у містах, міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького, незначний ступінь антропогенного забруднення довкілля (у порівнянні з іншими регіонами України) а Чернівецька область має найнижчий рівень викидів в атмосферне повітря;

– наявність сировинної та ресурсної бази для розвитку основних галузей спеціалізації (деревообробка, хімічна промисловість, сільськогосподарське виробництво, працемісткі галузі машинобудування); можливостями розвитку !!!

– позитивну демографічну динаміку (за рівнем народжуваності), це єдиний економічний район в Україні, що має додатній природний приріст

– Карпатський ЕР має значний економічний та науково-технічний потенціал (особливо Львів), розвинутий сектор інформаційно-комунікаційних технологій, мережа наукових та освітніх закладів, які є порівняльною перевагою в умовах глобального розвитку ІТ-сектору та залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

10.6. Причорноморський економічний район

До складу Причорноморського району входять Одеська, Миколаївська та Херсонська області, Автономна Республіка Крим (АР Крим, з березня 2014 року анексована територія). За площею район є найбільшим в Україні – 112.5 тис. км2 та складає 14,3% території держави: Одеська обл. – 33,3 тис. км2 (5,5%), Миколаївська обл. – 24,6 тис. км2 (4,1%), Херсонська обл. – 28.5 тис. км2 (4,7), АР Крим – 26,1 тис. км2 (4,3%). Економічним центром Причорноморського ЕР є місто Одеса (1,02 тис. осіб).

Економіко-географічне положення Причорноморського ЕР є своєрідним та вигідним, регіон – приморський, через нього Україна реалізує свої можливості щодо прямого виходу в Чорне та Азовське море, а далі за міжнародними угодами через протоки Босфор, Дарданелли та Гібралтар до Атлантичного океану. Економічний район має зручне транспортно-географічне положення, окрім виходу до морів, на даній території сходяться всі судноплавні річки України (Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай), утворюючи густу мережу судноплавних каналів, а також до всіх портів надходять залізничні та автомобільні магістралі, трубопроводи, поєднуючись в Одесі та Криму з авіаційним транспортом.

Природні умови та ресурси. Клімат економічного району помірно континентальний, посушливий, на південному березі Криму – субтропічний. Причорноморський економічний район відчуває гостру нестачу прісної води, що є обмежуючим фактором розміщення та розвитку виробництва. Значна частина території району схильна до посух, курних буревіїв (куряви), суховіїв. Рельєф рівнинний за виключенням гірського Криму.