РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

– цукрову (Радехів, Ходорів, Золочів);

– кондитерську (Львівська кондитерська фабрика "Світоч", кондитерська фірма "Буковинка" (Чернівці), Івано-Франківські "Ласощі" тощо);

– розлив мінеральних вод (Трускавець, Свалявські мінеральні води, Моршин, Поляна, Буркут, Шкло та ін.);

– виробництво кави (Львівська кавова фабрика "Галка", "Копальня кави");

– спиртову та лікеро-горілчану (Львівський лікеро-горілчаний завод, Чернівці, Івано-Франківськ);

– пивоварну (Львівська пивоварня ТМ "Львівське", Перша приватна броварня, "Калуський бровар").

Також відомими представниками Карпатської харчової галузі є Львівський комбінат хлібопродуктів, Коломийський хлібокомбінат, Львівський жиркомбінат (ТМ "Щедро"), "Оліяр" (Пустомитівськіиі р-н.), "Галицька здоба", виробництво спецій (Закарпаття), Івано-Франківська харчосмакова фабрика та багато інших.

Туристично-рекреаційний комплекс є візитівкою Карпатського ЕР, адже практично кожне містечко, місто, село або місцевість даної території с об'єктом туристичного інтересу, або рекреаційним центром. Найбільш відомими г Яремча, Моршин, Трускавець, Свалява, Ворохта, Ізa, Татарів, Верховина. Коломия, Яблуниця, Косів, Вижлиця, Ясіня, Славське, Східиниця та багато ін., відомі курорти "Буковель", "Косино", "Квітка Полонини", "Перлина Карпат", "Червона рута", "Захар Беркут", "Драгобрат", "Тростян". "Черемош", "Прут", "Карпатія" та багато ін.

Карпатський ЕР забезпечений розвиненою мережею транспортних комунікацій, ділянки яких проходять за напрямками міжнародних європейських доріг, сприяють пропуску транзітних транспортних потоків через регіон, що обумовлює його стратегічне значення у розвитку економіки країни.

Залізничний, автомобільний і повітряний види транспорту забезпечують вантажні і пасажирські перевезення у всіх видах сполучення – міжнародні, міжрегіональні і внутрішньорегіональні.

Карпатський ЕР мас розгалужену мережу автомобільних доріг (державного та місцевого значення), яка забезпечує вантажні і пасажирські внутрішньодержавні (України) транзитні (Європи) та внутрішньообласні потоки. Територією економічного району проходять ділянки автомобільних транспортних коридорів, які навантажені переважно транспортними потоками з Центральної Європи (коридор № 3) і Південної Європи (коридор № 5).

Головна магістраль Київ – Львів – Ужгород – Чоп. Тут діють поіраничні КПП та залізничні пункти пропуску – Чоп, Рава-Руська, Мостиська, Хирів Значними автомагістралями є Львів – Київ, Львів – Ужгород, Львів – Чернівці Одеса – Чернівці, Київ – Чернівці, Софія – Москва. На кордоні функціонують міжнародні автомобільні пункти пропуску – Рава-Руська, Краковець, Шепіт. Смільниця, Грушів, Угринів, Сокиряни та ін. Усі пункти пропуску мають статус міжнародних. Рівень технічного оснащення та пропускна спроможність пунктів пропуску не відповідає реальним потребам і міжнародним нормам.

Проте, Чернівецька область займає неоднозначну позицію у транспортній системі Карпатського ЕР та України. З одного боку, прикордонне розташуванню робить область потенційно привабливим транспортним коридором, і нині вона має, в цілому, налагоджене транспортне сполучення з Польщею. Румунією та Молдовою. З іншого боку, область знаходиться на периферії транспортних потоків національного рівня.

Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького – найбільше летовище у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею, розташоване на відстані 6 км від центру міста. Аеропорт регіональний, стратегічний, міжнародного класу 4 "Д". Функціонують міжнародні аеропорти "Ужгород", "Чернівці", "Івано-Франківськ".

Річковий транспорт функціонує на судноплавних ділянках Дністра та його приток. Територію району перетинають нафто- та газопроводи Уренгой -

Помари – Ужгород, "Дружба", "Союз", "Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ" тощо, діє етиленопровід з Угорщини до Калуша.

В Карпатському ЕР сформувалась ціла низка промислово-територіальних утворень, що мають певні масштаби розвитку, галузеву специфіку та спеціалізацію, характеризуються відповідними напрямами перспективного розвитку. Ці утворення виступають базовими компонентами територіальної структури промисловості Карпатського ЕР. Тут виділено чотири мезорайони: Львівський, Івано-Франківський, Чернівецький та Закарпатський.

Основою Львівського мезорайону є Львівська промислова агломерація, Дрогобицько-Бориславський, Миколаївсько-Ново-Роздільський, Стрийський та Червоноградсько-Сокальський промислові вузли. Спеціалізацію Львівської промислової агломерації визначають: легка промисловість, оброблення та випуск виробів з деревини, целюлозно-паперове виробництво, випуск неметалевої мінеральної продукції, машинобудування, харчова, хімічна та нафтохімічна промисловість, туристично-рекреаційна діяльність. В Дрогобицько-Бориславському промисловому вузлі галузями спеціалізації є виробництво продуктів нафтопереробки, легка промисловість та машинобудування. Спеціалізацію Стрийського промислового вузла визначають: машинобудування, виробництво продуктів нафтоперероблення та легка промисловість. Добувна та легка промисловість с галузями спеціалізації Червоноградсько-Сокальського промислового вузла.

Івано-Франківський мезорайон сформувався на основі Івано-Франківського, Калусько-Долинського і Коломийського промислових вузлів. Він спеціалізується на виробництві продукції машинобудування (сільськогосподарське, приладо-, верстатобудування), лісовій, деревообробній, меблевій, хімічній, легкій, харчовій, нафтовій промисловості, рекреаційній діяльності.

Чернівецький мезорайон сформувався на основі Чернівецького промислового вузла, його спеціалізація – машинобудування (сільськогосподарське, виробництво обладнання для нафтопереробної, легкої, харчової промисловості), легка, харчова, лісова, деревообробна, меблева промисловості.