TextBook Виробництво основних видів продукції легкої промисловості України в 2011-2013 роках
| Основні види продукції легкої промисловості | Роки | ||
| 2011 | 2012 | 2013 | |
| Пряжа вовняна, тис. т | 1,7 | 1,8 | 1,9 |
| Тканини, млн. м" | 89,0 | 105,7 | 93.6 |
| Полотна трикотажні машинного чи ручного в'язання, тис. т | 4,8 | 4,5 | 5,4 |
| Білизна постільна, млн. шт. | 11,2 | 10,3 | 9,7 |
| Кшпімп та вироби килимові, млн. mj | 7,6 | 8,2 | 8,5 |
| Матеріали неткані і вироби з матеріалів нетканих, крім одягу тис. т | 17,8 | 20.0 | 19,0 |
| Одяг верхній трикотажний, млн. пгг. | 33 | 3,0 | 3,0 |
| Пальта, дощовики, напівпальта, плащі, накидки, плащі та куртки вітрозахисні, куртки теплі, лижні, чоловічі та хлопчачі, тис. шт. | 547 | 470 | 521 |
| Костюми, крім трикотажних, чоловічі та хлопчачі, тис. шт. | 593 | 486 | 418 |
| Піджаки, блейзери, крім трикотажн., чоловічі та хчопчачі, тис. шт. | 806 | 837 | 804 |
| Пальта, напівпальта, накидки, плащі, плащі та куртки вітрозахисні, | 1,9 | 1,7 | 1,5 |
| Костюми, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, тис. шт. | 325 | 300 | 197 |
| Жакети, блейзери, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, млн. шт. | 1,9 | 1.8 | 1.3 |
| Сукні, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, млн. шт. | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); 1.7 | 1,7 | 1,6 |
| Трикотаж спідній, млн. шт. | 29,0 | 28,2 | 28,8 |
| Предмети одягу, аксесуари до одягу з хутра (крім капелюхів та уборів головних інших), тис. шт. | 7,2 | 8,4 | 7,7 |
| Колготки, панчохи, шкарпетки та вироби панчішно-шкарпеткові інші, трикотажні машинного та ручного в'язання, млн. пар | 90,0 | 83,0 | 76,0 |
| Светри, пуловери, кардигани, жилети та вироби подібні, трикотажні та в'язані, млн. шт. | 1,6 | 1,5 | 1,2 |
| Взуття, млн. пар | 28,1 | 28,3 | 30,5 |
Складено за даними ДСС України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua
Промисловість вовняних тканин представлена підприємствами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Дунаївцях (Хмельницька обл.) Косові (Івано-Франківська обл.), Сумах, що працюють на місцевій та привізній сировині, а також центрами вовняної промисловості є Богуслав та Березань (Київська обл.), Лубни (Полтавська обл.).
Виробництво килимів з вовни та штучних волокон здійснюють в Києві, Черкасах, Богуславі, Клембівці (Вінницької обл.) невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей.
Підприємства лляної промисловості здійснюють первинну обробку льону, тому здебільшого розвиваються на Поліссі (Ємільниче, Чоповичі, Баранівка на Житомирщині; Сарни, Березне на Рівненщині; Козилець, Городня на Чернігівщині) а також в Львівській, Волинській і Чернігівській областях, де вирощується льон на льоноволокно. Найбільші льонокомбінати в Україні розташовані в Рівному та Житомирі.
Конопле-джутова промисловість недостатньо розвинена й працює на привізній сировині адже місцевої дуже мало. Основними підприємствами галузі є Харківський канатовий завод та Одеська джутова фабрика. Шовкова промисловість представлена в Києві, Черкасах, Луцьку, Лисичанську, Одесі.
Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішно-шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розмішені у великих містах – Києві, Полтаві, Харкові, Львові, Одесі. Луганську, Житомирі та інших.
Розвиток швейної промисловості орієнтований на споживача, тому територіально підприємства галузі локалізуються у великих містах Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Миколаєві, Запоріжжі. Також швейні підприємства використовують трудові ресурси жіночої статі й розміщені в Дрогобичі, Вінниці, Дніпродзержинську, Конотопі, Авдіївці, Шполі, Ніжині, Могилів-Подільському, Герці та ін. Досить часто швейні виробництва працюють на давальницькій сировині, виготовляють моделі за європейськими лекалами, їх продукція продається у Європі. Серед вітчизняних підприємств, які ефективно самостійно працюють, варто згадати компанії "Вороній", "Відіван", "Арбер".
Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розмішені переважно у невеликих містах або поблизу ферм з розведення хутрових звірів – Балті (Одеська обл.), Красноіраді (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.). У Харкові, працюють декілька підприємств з виробництва хутрового одягу.
Шкіряно-взуттєві підприємства використовують натуральну та штучну шкіру та хутро. Найбільші центри – Київ, Васильків, Бровари, Бердичів, Львів, Харків, Вознесенськ, Слов'янськ, Болехів. Шкірозамінники виготовляються на підприємствах Одеси, Києва, Тернополя, Луцька, Запоріжжя. Взуття випускається у Львові, Броварах, Києві, Хмельницькому, Луганську, Харкові, Тульчині, Ужгороді.
В Україні також працюють унікальні виробництв, які випускають товари різного господарського призначення. Народні художні промисли та виготовлення художніх виробів налагоджено в Косові, Коломиї, Чернівцях, Сколе, Опішні, Петриківці, Львові, Одесі, Вінниці. Музичні інструменти виготовляють в Ізяславі, Житомирі, Полтаві, Києві, Чернігові, Кремінні. М'які іграшки випускають в Донецьку, Харкові, Теребовлі, Рівному, Радомишлі, Дніпропетровську, Одесі.
Основною проблемою легкої промисловості України є дефіцит первинної сировини та напівфабрикатів. Це створює високу залежність від імпорту, збільшує витрати на виробництво, суттєво зменшує конкурентоспроможність продукції на вітчизняному та зовнішньому ринках. Вагомою складністю є відсутність виробництва в Україні спеціалізованого устаткування та запчастин до нього, що знижує продуктивність роботи підприємств легкої промисловості.
Легка промисловість України відзначається значною виробничою концентрацією (особливо текстильна, взуттєва, хутрова галузі), що не завжди економічно доцільно у зв'язку з особливостями забезпечення сировиною і соціальними наслідками, пов'язаними з надмірним зосередженням жіночої робочої сили в одному населеному пункті. Більш рівномірно розмішені по
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.9. Соціальний комплекс“ на сторінці 7. Приємного читання.