Розділ «9.9. Соціальний комплекс»

– Стародавній Львів, Личаківський цвинтар, Одеський, Золочівський замки, Жовква, Тустань, Белз, Нагуєвичі (Львів та Львівська область);

– Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Самчики (Хмельницька область);

– історико-культурний заповідник "Буша", Лядовський монастир у Вінницькій області;

– замки Тернопілля, Кременецько-Почаївський заповідник, Бережани, Збараж (Тернопільська область);

– Чигирин, Канів, Кам'янка, Батьківщина Тараса Шевченка, Корсунь- Шевченківський, Трахтемирів (Черкаська область);

– Стародавній Чернігів, Качанівка, Гетьманська столиця – Батурин, Новгород-Сіверський що на Чернігівщині;

– Острозький замок, Дубно, поле Берестецької битви (Рівненська область);

– Хотинська фортеця, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації – Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (Хотин та Чернівці);

– Верхній Салтів та Чугуїв у Харківській області;

– Полтава, Опішня, Гоголеве, Миргород (на Полтавщині), Ольвія у Миколаївський області; Давній Галич в Івано-Франківській області; Хортиця, Кам'яна Могила в Запорізькій області, Святогірськ в Донецькій області, Луцький замок та Стародавній Володимир у Волинській області; Херсонес Таврійський, Судак, Бахчисарай, Калос Лімен, Алупка, Керч, Старий Крим в АР Крим.

Всі згадані міста та місцевості, у яких розміщено історико-культурні та архітектурні, археологічні заповідники одночасно є відомими туристичними центрами. Окремо затверджено Список історичних населених місць України, до якого віднесено 401 пункт. В Україні функціонує 437 державних (муніципальних) музеїв (із них – 22 національні), у фондах яких зберігається понад 11 млн. предметів (рухомих пам'яток). Значна кількість приватних галерей, кінозалів, розважальних комплексів, клубних закладів, мистецьких шкіл та майстерень, студій функціонують в усіх великих містах України.

На сьогодні, проблеми пов'язані з розвитком українського культурно- мистецького комплексу включають: низький рівень культури та духовності суспільства; низький рівень державного фінансування; занепад вітчизняного кінематографу; недостатню підтримку книгодрукування й мистецтва; охорону та популяризацію історичних пам'яток; спекуляцію питаннями мови, історії та релігії.

Проблеми культурно-мистецького комплексу пов'язані значною мірою із тривалою нестачею фінансування, через що існує низька матеріально-технічна оснащеність, низький рівень застосування інновацій в інфраструктурі комплексу. Державні заклади культурно-мистецького профілю набагато гірше забезпечені сучасними технологіями ніж приватні концертні зали, галереї, кінотеатри, арт-майстерні.

Рекреаційно-туристичний комплекс покликаний задовольняти населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу, та сформований із двох складових. Туристична галузь являє собою сукупність підприємств матеріального виробництва і сфери послуг, що забезпечують виробництво розподіл обмін і споживання туристичних послуг, освоєння та експлуатацію туристичних ресурсів, а також створення матеріально-технічної бази туризму. Рекреаційна ланка (відновлення та відпочинок) здійснює обслуговування населення, яке дозволяє забезпечити відновлення сил, відтворення фізичних і духовних можливостей особистості витрачених людиною в процесі життєдіяльності. Рекреація включає різноманітні види діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб та запитів. Однак не усі види рекреації еквівалентні поняттю "туризм".

Функціонування туризму забезпечують підприємства, що безпосередньо задіяні в обслуговуванні туристів, тур-оператори, що створюють матеріально- технічну базу туризму, тур-агенти – які розповсюджують туристичні продукти, навчальні та наукові установи, що готують фахівців у сфері туризму та створюють наукове підгрунтя для розвитку туризму, органи державної влади та місцевого самоврядування, що займаються плануванням туризму, розробкою та реалізацією програм розвитку туризму, втіленням державної туристичної політики. Рекреація включає санаторно-курортну та відпочинкову ланки. Найближчі зв'язки з рекреацією й туризмом має готельна індустрія, громадське харчування та ресторанний бізнес, транспорт. До комплексу входять санаторії і пансіонати, профілакторії, будинки і бази відпочинку, туристичні заклади. У більшості вони розміщені в районах з багатими рекреаційними ресурсами, рідше (санаторії-профілакторїї, бази відпочинку) орієнтуються на споживача, тобто розташовані поблизу великих міст, підприємств.

В Україні в 2013 році функціонувало 477 санаторіїв та пансіонатів, 271 будинок відпочинку, 1 916 баз відпочинку, 18 549 дитячих оздоровчих таборів, 6 411 закладів колективного розміщення (готелів, садиб, готельних комплексів, шале, міні-готелів та ін.).

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон у 2013 році становила 23,8 млн. чол. (в 2011 році – 17,2 млн. чол.); кількість іноземних громадян, які відвідали Україну в 2013 році склала – 12,8 млн. чол. (в 2011 році – 21,5 млн. чол.), число туристів, які отримали послуги від суб'єктів туристичної діяльності – 3,5 млн. осіб, з них іноземці – 232,3 тисячі туристів. Кількість іноземних громадян, що відвідують Україну дещо знизилась.

Багатими на рекреаційні ресурси є Українські Карпати, Закарпаття та Передкарпаття з відомими центрами відпочинку й туризму: Трускавець, Яремча, комплекс "Буковель", Моршин, Свалява, Поляна, Ворохта, Ясиня. Славське, Косів, Вижниця, Верховина, Кобилецька Поляна, Берегове, Солотвино, Воловець, Колочава, Жденієво, Яблуниця, Шаян та ін.

Відомі, не лише в Україні, чорноморські курорти в Криму – Форос, Ялта, Алушта, Масандра, Гурзуф, Феодосія, Судак, Євпаторія, Гаспра, Сімеїз, Партеніт, Новий Світ, Саки та ін. Проте, сьогодні, розвиток комплексу в АР Крим відбувається без участі України зі зрозумілих причин.

Щорічно значну кількість туристів та відпочивальників приймають Одеса, Іллічівськ, Затока, Очаків, Скадовськ, Бердянськ, Гснічеськ, Кирилівка, Арабатська Стрілка, Лазурне, Залізний Порт, Коблево, Сергіївка, Куяльник.