Розділ «9.9. Соціальний комплекс»

Регіональна економіка

Підготовку кваліфікованих робітників у 2013 році здійснювали 968 професійно-технічних навчальних закладів, в яких здобували професію 391 тис. осіб, що на 55 тис. менше, ніж у 2010 році. Майже дві третини учнів зазначених закладів одночасно з професією здобувають повну загальну середню освіту (табл. 9.34).

Таблиця 9.34

Динаміка кількості професійно-технічних навчальних закладів в Україні

РікКількість закладівКількість учнів, тис.Прийнято учнів, тис.Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тис.
19901246643,4380,5376,7
19951179555,2300,5277.3
2000970524,6307,3266,8
2001965512,3309.1278,8
2002962501,9311,0282,4
2003953493,1311,2275,6
20041011507,3327,6283,4
20051023496,6314,2286,6
2010976433,5282,9247.4
2011976409,4241,7240,1
2012972423,3241,8202,1
2013968391,2225,2227.3

Складено за даними Статистичного збірника "Соціальні індикатори рівня життя населення" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua

Кількість вищих навчальних закладів приватної форми власності у 2013/14 навчальному році становила 167 закладів. Для навчання за рахунок фізичних та юридичних осіб було прийнято 48% студентів. Навчання на платній основі переважає у ВНЗ Ш-ГУ рівнів акредитації – 51%, у ВНЗ І-1І рівнів акредитації цей показник становить – 39%.

Протягом 2013 року вищими навчальними закладами було підготовлено 94,0 тис. магістрів, 212,2 тис. спеціалістів, 120,4 тис. бакалаврів та 149,7 тис. молодших спеціалістів. Кількість ВНЗ I-IV рівнів акредитації й кількість студентів у них має постійну тенденцію до зниження (табл. 9.35).

Таблиця 9.35

Кількість вищих навчальних закладів в Україні (на початок н/р)

Навчальний рікКількість ВНЗ закладів:Кількість студентів у ВНЗ закладах, тис. осіб
МІ рівнів акредитаціїI1MV рівнів акредитаціїI-II рівнів акредитаціїIII-IV рівнів акредитації
1990/91742149757,0881.3
1995/96782255617,7922,8
2000/01664315528,01402,9
2005/06606345505,32203,8
2009/10511350354,22245,2
2010/11505349361,52129,8
2011/12501345356,81954,8
2012/13489334345,21824,9
2013/14478325329,01723,7

Складено за даними Статистичного збірника "Соціальні індикатори рівня життя населення" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua

В територіальній структурі освітньої галузі рівномірно розмішені педагогічні, економічні і медичні освітні заклади, які є практично в усіх обласних центрах та більшості міст обласного підпорядкування. Спеціалізація інших вузів та ПТУ визначається потребами регіону, структурою господарського комплексу. Найбільше навчальних закладів зосереджено в Києві, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Харкові, Донецьку, Запоріжжі, Вінниці, Тернополі, Миколаєві.

Серед всього населення України повну вищу освіту мають 14% осіб, базову вищу – 1,2%, неповну вишу – 19%, повну загальну середню – 35%, базову загальну середню – 16%, початкову загальну – 14,5% осіб.

Поряд з освітнім комплексом розвивається й наука, де провідне займає Національна академія наук України, яка об'єднує десятки науково-дослідних установ і має наукові центри у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі. Важливою проблемою комплексу є збереження висококваліфікованих кадрів і впровадження наукових розробок і досягнень у господарчу практику.

Упродовж 2013 року підготовку аспірантів здійснювали 518 установ, із них 269 науково-дослідних інститутів та 249 вищих навчальних закладів. Переважна більшість установ, що здійснюють підготовку аспірантів, підпорядковані шести міністерствам (відомствам): Міністерству освіти і нау ки – 28%, Національній академії наук – 27%, Національній академії аграрних наук – 7%, Академії медичних наук – 7%, Міністерству охорони здоров'я – 5%, Міністерству аграрної політики та продовольства – 4%.

Чисельність аспірантів у 2013 році, порівняно з 2009 роком, зменшилась на 8% і становила 31,5 тис. осіб (табл. 9.36). Із загальної чисельності аспірантів, які проходили навчання в аспірантурі, 85,5% навчалися за рахунок державного бюджету, 13,2% – на комерційній основі та 1,3% – за рахунок інших джерел фінансування.

Таблиця 9.36

Показники діяльності вищих навчальних закладів в Україні (на початок навчального року)

РікПрийняти студентів, тис.Випущено фахівців, тис.Кількість аспірантівКількість докторанті в
I-II рівнів акредитаціїIII-IV рівнів акредитаціїI-II рівнів акредитаціїIII-IV рівнів акредитації
1990241.0174.5228.7136.913374
1995188.8206,8191,2147.9174641105
2000190.1346.4148.6273,6232951131
2005169.2503.0142,7372,4298661315
200993.4370,5114,8527,3341151463
2010129.1392.0111,0543,7346531561
2011105,1314.596,7529,8341921631
201299,8341,392,2520,7336401814
201393.9348,091.2485.1314821831

Складено за даними Статистичного збірника "Соціальні індикатори рівні життя населення" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htty://ukrsiat.gov.ua

До докторантури, яку мали 276 закладів у 2013 році, прийнято 623 особи, що на 148 осіб більше, ніж у 2009 році. Чисельність докторантів за той же період збільшилась на 368 осіб і становить 1,8 тисяч, питома ваш випускників, які закінчили докторантуру із захистом дисертації, у 2013 році становила 33%. Переважна більшість докторантів – 1694 особи (92,5% від загальної чисельності) навчалися за рахунок державного бюджету, 128 (7%) – на комерційній основі та 9 (0,5%) – за рахунок інших джерел фінансування. Центрами підготовки науковців найвищого рівня с Київ, Львів. Одеса, Харків. Дніпропетровськ, Донецьк.

Охорона здоров'я охоплює всю систему лікувальних, лікувально- профілактичних, санаторних, оздоровчих та інших медичних установ формуючи медичний комплекс України. В Україні у 2013 році функціонувало 2,2 тисяч лікарняних закладів (в 2010 році – 2,8 тис. закладів) в яких розмішено 398 тис. лікарняних ліжок (в 2010 році – 429 тис. ліжок) та 10,8 тис. лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів (в 2010 році – 9,0 тис. закладів) в яких було здійснено 1,1 млн. відвідувань за зміну (в 2010 році – 933 тис відвідувань). Великі спеціалізовані лікарняні комплекси є у великих містах Києві, Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Вінниці, Тернополі. Миколаєві. Чернівцях та ін. Для надання медичної допомоги сільському населенню створена система медичних установ, куди входять фельдшерсько-акушерські пункти, районні й обласні лікарні, лікарські амбулаторії.

Стан здоров'я населення є одним з найважливіших показників рівня соціально-економічного розвитку країни, передумовою для формування демографічного, економічного і трудового потенціалу. У 2013 році в медичних закладах, що підпорядковані Міністерству охорони здоров'я України, зареєстровано 31 024 тис. випадків захворювань, що на 7,3% випадків менше, ніж у 2000 році та на 0,4% порівняно з попереднім роком.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Мартусенко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.9. Соціальний комплекс“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Тема 2. Закономірності регіональної економіки, основні принципи та фактори формування економіки регіонів

  • Тема 3. Економічне районування та територіальна структура господарського комплексу

  • Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці

  • Тема 5. Регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком в Україні

  • Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики

  • Тема 7. Природний та трудовий потенціал України

  • РОЗДІЛ II. МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ В РЕПОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.

  • 9.2. Гірничо-металургійний комплекс

  • 9.3. Машинобудівний комплекс

  • 9.4. Хімічна промисловість

  • 9.5. Лісопромисловий комплекс

  • 9.6. Будівельно-індустріальний комплекс

  • 9.7. Агропромисловий комплекс

  • 9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс

  • 9.9. Соціальний комплекс
  • РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

  • Тема 11. Міжнародні економічні зв'язки України та и інтеграція в європейські та інші світові структури

  • Тема 12. Фактории сталого розвитку продуктивних сил

  • РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Тема 14. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  • Тема 15. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи